Повідомляємо, що після інформування Виконавчим комітетом СНД держав-учасниць Співдружності про депонування 28 грудня 2020 року ноти Посольства України в Республіці Білорусь щодо прийнятого українською стороною рішення про вихід з Угоди про координацію міждержавних відносин держав-учасниць СНД в галузі використання атомної енергії в мирних цілях, вчиненої 31 травня 2013 року в м. Мінськ, зазначений міжнародний договір втратить чинність для України 28 червня 2021 року.
Колективне підприємство надає нецільову матеріальну допомогу раз на рік кожному працівнику (не всім працівникам в один день, а окремо - датою отримання заяви з проханням на допомогу у зв'язку з скрутним становищем тощо). Згідно з колективним договором, сума допомоги становить 4240 грн у 2025 р. Чи може підприємство надати допомогу у більшому розмірі, ніж 4240 грн. Якщо так, то оподаткування таке: 4240 грн виплачується без податків, різниця перебільшення грн оподатковується ПДФО, ВЗ та без ЄСВ? Якщо допомогу раз на рік отримує (хоч в різні дати) кожен працівник, чи не буде податкова вважати, що це дорівнює до зарплатні та намагати оподатковувати на повну суму матдопомоги?
Підприємство-постачальник медичних інструментів планує провести акцію для державних лікарень: при купівлі оптової партії (від 100 одиниць) хірургічних інструментів — у подарунок надається генератор. Яке юридичне, документальне оформлення такої передачі для уникнення корупційних ризиків та правильного оприбуткування лікарнею?
Працівник неприбуткової організації (представниство іноземної компанії в Україні, яке є неплатником податків) їде в закордонне відрядження і після його закінчення залишається за кордоном у щорічній відпустці. Повертається на тиждень пізніше, ніж зазначено в Наказі про відрядження. Але наказом директора узгоджена відпустка і все прописано в Положенні про відрядження. Чи може неприбуткова організація відшкодувати повну вартість зворотного квитка?
Після 28.08.2025 р. припиняє діяти ГКУ. Чи потрібно переукладати усі договори поставки з покупцями та постачальниками, чи тільки нові договори треба укладати за новими вимогами згідно з ЦКУ?
Контрагенти надсилають первинні е-документи без попереднього укладення договору про визнання е-документів (або про ЕДО). Чи може підприємство використовувати е-документи (в т.ч. електронні договори) без попереднього укладання договору про ЕДО? Якщо ні, то якими нормами чинного законодавства встановлюється обов’язковість укладення такого договору для підтвердження госпоперацій, зокрема, під час розблокування ПН?