ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 26.05.2025 р. N 2884/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ [...] (далі - ТОВ) щодо оформлення товарно-транспортної накладної при перевезенні вантажів власним транспортом, керуючись ст. 52 та пп. "в" пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, у зв'язку з проведенням господарської діяльності ТОВ та необхідністю внутрішнього переміщення товарно-матеріальних цінностей між структурними підрозділами ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:
чи є обов'язковим оформлення товарно-транспортної накладної при перевезенні вантажів для власних потреб (без участі сторонніх перевізників) - виключно власним або орендованим транспортом підприємства, водієм якого є працівник підприємства?
Згідно з положеннями частин першої та третьої ст. 909 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (зі змінами та доповненнями) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 квітня 2021 року N 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон N 2344) (зі змінами) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої ст. 48 Закону N 2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо) (частина перша ст. 50 Закону N 2344).
Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 (далі - Правила), зареєстрованим Міністерством юстиції України 20.02.98 за N 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов'язкові реквізити, визначені Законом України "Про автомобільний транспорт", форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил (п. 11.1 глави одинадцятої Правил).
Відповідно до глави першої Правил товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Відповідно до п. 11.1 глави одинадцятої Правил у разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів у паперовому та/або електронному вигляді (е-ТТН).
У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.
Водночас повідомляємо, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Товарно-транспортні накладні відносяться до первинних документів.
Відповідно до абзацу першого пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Отже, об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") (далі - Закон N 996-XIV) (зі змінами).
Частиною першою ст. 9 Закону N 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Враховуючи зазначене, наявність товарно-транспортної накладної для цілей оподаткування є обов'язковою при отриманні послуг з перевезення вантажу на договірних засадах від іншої юридичної особи.
При цьому, якщо перевезення вантажу для власних потреб юридичної особи здійснюється водієм такої юридичної особи, що перебуває з нею у трудових відносинах, документом, що підтверджує перевезення, для цілей податкового обліку можуть слугувати інші належним чином оформлені первинні документи (накладна, інший визначений законодавством документ на вантаж).
Водночас повідомляємо, що згідно з пп. 20 п. 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року N 460, в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року N 1400, від 10 вересня 2024 року N 1049 (далі - Положення) Мінрозвитку відповідно до покладених завдань затверджує правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до п. 1 Положення Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері автомобільного транспорту.
Отже, з питання необхідності оформлення товарно-транспортних накладних у разі перевезення товарів (вантажів) для власних потреб підприємства власним (або орендованим) автотранспортом доцільно звернутися до Мінрозвитку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).