Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентом, якщо такі операції не мають ділової мети

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентом, якщо такі операції не мають ділової мети, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

У зв'язку з внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року N 466-IX (далі - Закон N 466) змінами, платник податку звертається за роз'ясненням щодо коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 Кодексу за договорами, які укладені до 23.05.2020 р. та продовжують діяти після 23.05.2020 р., та переліку документів, які можуть використовуватись в якості доказової бази ділової мети операцій з нерезидентами.

Законом N 466 п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено новим підпунктом 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

Обов'язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.

У разі якщо платник податку зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість витрат, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень інших підпунктів цієї статті, такі інші коригування відповідно до положень інших підпунктів цієї статті не здійснюються.

Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Враховуючи викладене, фінансовий результат до оподаткування збільшується відповідно до пп. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 Кодексу на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, які не мають ділової мети, після 22.05.2020 р., незалежно від дати укладення відповідного договору.

За правилами пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції та/або її результатом є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.

Отже зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість здійснюваної операції платника податку на отримання позитивного економічного ефекту (приріст (збереження) активів платника (їх вартості), створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому).

Для підтвердження розумної економічної причини (ділової мети) здійснюваних операцій крім договору можуть використовуватись будь-які інші документи, що надають інформацію щодо всіх обставин та умов проведення операції, чинники, які вплинули на ціну товару (робіт, послуг) (копії контрактів, документи про проведені розрахунки, митні декларації, інші первинні документи), опис умов, за яких були здійснені такі операції, та їх мотивів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.