ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Т И В Н И Й Л И С Т
| 06.03.2003 N 10-25-2822 |
Регіональні відділення ФДМУ
Фонд майна Автономної
Республіки Крим
З метою визначення єдиного підходу до порядку застосування норм статті 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (далі - Закон України "Про приватизацію державного майна") та забезпечення правового підходу для відстоювання державних інтересів під час судових спорів з приводу неоднозначного тлумачення зазначених норм Фонд державного майна України надає тлумачення терміну "безоплатна передача".
Предметом аналізу в цьому листі є норми статті 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, що діяла до 19.02.97, статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, що діяла до 18.05.2000.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України"Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна" від 18.05.2000, законодавець чітко визначив безоплатну передачу як передачу права користування майном.
Неоднозначне тлумачення норм зазначеної статті стосується переважно редакції, яка діяла до 18.05.2000, оскільки в цій статті були відсутні визначення безоплатної передачі як передачі права користування.
У разі визначення цих норм як таких, які є підставою для передачі прав користування об'єктами, відповідно до статті 24 Закону слід виходити з такого.
Аналізуючи норми Цивільного законодавства України та пункт 2 статті 4 Закону України "Про власність", можна дійти висновку, що термін "безоплатна передача" застосовується в таких правовідносинах:
передачі майна в користування (безоплатне користування майном - статті 324 - 331 Цивільного кодексу України);
безоплатному відчуженні цього майна (наприклад - договір дарування).
Отже, конкретизація правовідносин, їх класифікація обумовлюються обсягом прав, які відчужуються чи передаються.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 02.04.94 N 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.
Передача саме у власність має бути обумовлена нормативними актами, на підставі яких здійснюють свою діяльність державні органи приватизації відповідно до Конституції України(стаття 19). Ні статтею 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", ні іншими нормативними актами Фонду державного майна України та його регіональним відділенням як суб'єктам цивільних правовідносин не надано право передачі об'єктів, визначених статтею 24, у власність на безоплатній основі.
Так, згідно зі статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" тощо приватизація майна державних підприємств України - це відчуження державного майна.
Слід зазначити, що порядок та способи відчуження державного майна, яке здійснюється в процесі приватизації, регламентовано Законом України "Про приватизацію державного майна", Державною програмою приватизації на відповідний рік. Такими способами відповідно до зазначених нормативних актів є: аукціон, конкурс, викуп.
Узагальнюючи способи, передбачені зазначеною статтею, можна дійти висновку про платність будь-якого із способів приватизації. Такі самі положення щодо платності приватизації закріплені і в Державній програмі приватизації на відповідний рік. Тому принцип "платності" приватизації, на думку ФДМУ, унеможливлює визначення "безоплатно передається" як спосіб відчуження державного майна.
Щодо редакції статті 24 (в редакції від 19.02.97), яка передбачає безоплатну передачу об'єктів соціально-побутового призначення господарським товариствам, також слід враховувати норми статті 12 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якої товариство є власником майна, переданого йому засновниками у власність. При цьому у правовідносинах, пов'язаних із створенням господарського товариства, підставою для переходу права власності є певні документи (установчий договір, статут тощо). Отже, ця норма потребує від засновника як суб'єкта правовідносин зазначення у відповідних документах, які саме права та їх обсяг підлягають передачі (право власності, право користування та ін.), а також здійснення певних дій щодо передачі майна (акт приймання-передачі майна у власність тощо). З огляду на факт відсутності у державних органів приватизації повноважень на здійснення безоплатного відчуження майна в порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", можна дійти висновку про безпідставність такого відчуження в процесі приватизації.
Обґрунтування відчуження майна у разі безоплатної передачі статтею 21 Закону України "Про власність", яка в свою чергу "кореспондується" із статтею 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", є хибним на таких підставах.
Закон України "Про власність" датується 7 лютого 1991 р. Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність", в якій перелічені підстави виникнення права колективної власності, однією з підстав зазначена передача майна державного підприємства у власність трудового колективу. З цього приводу слід зазначити, що в Законі України "Про власність" така підстава, як відчуження майна в процесі приватизації, не визначена. Відчуження майна в процесі приватизації (як уже зазначалося) здійснюється в порядку та способами, визначеними Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств", котрий датується 4 березня 1992 р. (прийнятий пізніше, ніж Закон України "Про власність") і встановлює спеціальні норми щодо порядку та способу відчуження державного майна (платність будь-якого способу приватизації).
Ураховуючи ці факти, можна дійти висновку про відсутність будь-якого причинного зв'язку між нормами статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статтею 21 Закону України "Про власність".
Аналіз зазначених норм дає підстави стверджувати, що безоплатна передача, яка визначена статтею 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", не є відчуженням зазначеного майна, а є підставою для передачі об'єктів соціально-побутового призначення в безоплатне користування.
| Голова Фонду | О.Бондар |
"Державний інформаційний бюлетень про приватизацію",
N 5/2003
