Щодо оподаткування окремого виду доходу

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, а також крім доходів, визначених підпунктом 165.1.27 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, встановлюється у половинному розмірі ставки, визначеної у п. 167.1 цієї статті, тобто 9 відсотків.

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Згідно з пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі отримання платником податку - фізичною особою - резидентом іноземних доходів (дивідендів), їх сума підлягає оподаткуванню за ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9 відс. та військовим збором - 1,5 відсотка.

При цьому відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Разом з цим, відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Болгарії про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України 23.04.1996 р., яка є чинною в українсько-болгарських податкових відносинах з 03.10.1997 р., застосовується до осіб, які є резидентами одної або обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції). Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюється Конвенція, зазначені у ст. 4 Конвенції. Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є "прибутковий податок з громадян" (п. 3 ст. 2 Конвенції).

Пунктом 1 ст. 10 "Дивіденди" Конвенції визначено, що "дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі".

"Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

a) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

b) 15 процентів загальної суми дивідендів у всіх інших випадках" (п. 2 ст. 10 Конвенції).

При цьому, згідно з ст. 3 Конвенції для цілей цієї Конвенції, якщо із контексту не випливає інше, термін "особа" включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об'єднання осіб (пп. "е" п. 1); термін "компанія" означає будь-яке корпоративне об'єднання або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об'єднання (пп. "f" п. 1).

Таким чином, відповідно до зазначених положень ст. 10 Конвенції Болгарія має право на оподаткування дивідендів, що виплачуються компанією - резидентом Болгарії на користь учасника цієї компанії - фактичного власника дивідендів, який є резидентом України - фізичною особою, за ставкою податку, яка передбачена для відповідних виплат податковим законодавством Болгарії, і розмір такої ставки не повинен перевищувати розмір ставки оподаткування, вказаної у пп. "b" п. 2 ст. 10 Конвенції.

Якщо фізична особа - резидент України отримує з Болгарії дохід, з якого за законодавством цієї країни був утриманий відповідний податок, то відповідно до положень ст. 24 "Усунення подвійного оподаткування" Конвенції при визначенні податкових зобов'язань такої особи в Україні (в частині податку на доходи фізичних осіб) повинен враховуватись податок, сплачений у Болгарії. При цьому сума болгарського податку не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.