ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 16.05.2025 р. N 2688/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо надання роз'яснень окремих норм законодавства з обігу алкогольних напоїв, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що є імпортером алкогольних напоїв на територію України з подальшим розповсюдженням таких товарів через роздрібні мережі продуктових магазинів. Після розмитнення товар доставляється до складського приміщення (є зареєстрованим місцем зберігання алкогольних напоїв на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями), де розміщується на підставі договору про надання послуг складського зберігання. Потім, після опрацювання замовлень покупців, здійснюється відвантаження товару до складу Покупця (або складу-магазину) відповідно до умов договорів поставки з відповідною товаросупровідною документацією.
З метою оптимізації логістичних процесів зі скорочення часу отримання товару Покупцем напряму після розмитнення на свій склад (склад - магазин), виникає необхідність у іншому регулюванні відносин з Покупцями, а саме укладання договору консигнації алкогольної продукції. Умови такого Договору передбачають розміщення товару на складі Покупця на певний період, протягом якого право власності на товар залишається у Постачальника (Товариства). Товар планується розміщувати на складі Покупця (що є зареєстрованим місцем зберігання алкогольних напоїв) у кількості, яка покриває очікувані квартальні показники продажу такого товару у мережі Покупця. Покупець, з метою купівлі товару, попередньо узгоджує з Товариством замовлення на певну кількість товару, підписує з Товариством відповідну видаткову накладну (момент переходу права власності на товар від Товариства до Покупця) та здійснює внутрішнє переміщення товару до свого магазину.
Враховуючи викладене вище, Товариство запитує:
1. Чи потребує частина складу Покупця, де планується розміщення товарів Товариства, внесення до Єдиного реєстру місць зберігання, виходячи з того, що склад Покупця вже є в Єдиному Реєстрі місць зберігання і Товариство планує розміщення товарів виключно в зоні зберігання алкогольних напоїв Покупця?
2. Чи потребує Постачальник (Товариство) оформлювати довідку по формі 20-ОПП за місцем знаходження партії товару Товариства (на складі Покупця)?
3. Чи достатнім комплектом товаро-супровідної документації щодо відвантаження товару Товариством Покупцю з власного складу Покупця буде видаткова накладна, підписана Товариством та Покупцем (без товарно-транспортної накладної, внаслідок відсутності факту перевезення Постачальником кожної партії товару до магазину Покупця)?
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 47 частини першої статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року N 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 3817) місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання.
Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених цим Законом, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників (пункт 26 частини першої статті 1 Закону N 3817).
Зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб'єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених Законом N 3817 (абзац перший частини першої статті 39 Закону N 3817).
Згідно із частиною першою статті 17 Закону N 3817 зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб'єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених цим Законом.
Отже, розміщення товарів Товариства на підставі договору, який передбачає зберігання саме Покупцем алкогольних напоїв Товариства виключно в місці зберігання алкогольних напоїв, яке вже внесено Покупцем до Єдиного реєстру місць зберігання, не потребує додаткового внесення Товариством такого місця до Єдиного реєстру місць зберігання.
Разом з цим звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 17 Закону N 3817 забороняється зберігання та/або реалізація алкогольних напоїв, отримання яких не підтверджено:
1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;
2) для суб'єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі (крім виробників алкогольних напоїв - щодо вироблених ними алкогольних напоїв) - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб'єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;
3) для суб'єкта господарювання, який здійснює зберігання на підставі відповідного договору (правочину), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання.
Щодо питання 2
У зверненні Товариство повідомляє, що розглядає питання укладання договору консигнації алкогольної продукції, за умовами якого товар постачальника планується розміщувати на складі покупця на певний період, протягом якого право власності на товар залишається у постачальника.
Відповідно до пункту 14.1.202 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Згідно з Цивільним кодексом України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.
Відповідно до пункту 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300 (далі - Порядок N 1588), шляхом подання заяви про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (далі - заява N 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття.
Згідно з пунктом 8.3 розділу VIII Порядку N 1588, якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку N 1588.
У заяві N 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання заяв N 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у заяві N 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Згідно з пунктом 8.5 розділу VIII Порядку у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву N 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об'єкта оподаткування.
Отже, якщо на підставі укладеного договору комісії (консигнації) платник податків (постачальник) набуває право на розміщення/зберігання свого товару на території покупця, відомості про таке місце розміщення/зберігання (склад/частина складу, магазин / частина магазину тощо) подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку у заяві N 20-ОПП за зазначеним принципом.
Щодо питання 3
Відповідно до абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363, із змінами і доповненнями, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" та цими Правилами.
Форми товарно-транспортних накладних на переміщення, зокрема, алкогольних напоїв автомобільним транспортом застосовуються відповідно до Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2005 N 154, із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2005 року за N 817/11097 (далі - Інструкція N 154).
Згідно з пунктом 1.4 розділу 1 Інструкції N 154 перевезення продукції автомобільним транспортом у межах України здійснюється за умови наявності оформленої належним чином відповідної товарно-транспортної накладної встановленого зразка.
Отже, у разі якщо відвантаження товару Товариством Покупцю з власного складу Покупця здійснюється без використання автомобільного транспорту, у Товариства відсутній обов'язок щодо складання товарно-транспортних накладних.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
____________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.