Щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Товариство) щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що закуповує пальне та зберігає його на своїй території для забезпечення заправлення власних та орендованих транспортних засобів. Товариство не буде здійснювати реалізацію та зберігання пального іншим особам, а здійснюватиме виключно заправляння пальним власного/орендованого автотранспорту через паливороздавальні колонки. У зв'язку із зазначеним вище Товариство цікавить питання яку саме ліцензію йому необхідно отримати - на зберігання пального чи роздрібну торгівлю пальним? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону N 481 (зі змінами) місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Реалізація пального суб'єктами господарювання здійснюється за умови наявності ліцензій на оптову або роздрібну торгівлю пальним, відповідно до вимог Закону N 481. Оптова торгівля пальним визначена статтею 1 Закону N 481 як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції /газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Згідно з пп. 14.1.212 ст. 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Зважаючи на викладене вище, у разі зберігання пального для власного споживання Товариству необхідно отримати ліцензію на зберігання пального згідно з вимогами статті 15 Закону N 481.

У разі здійснення реалізації пального без наявності відповідної ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів згідно з ст. 17 Закону N 481.

Крім цього, Товариство у листі повідомляє, що місце зберігання пального підпадає під визначення акцизного складу, а саме Товариство вважатиметься розпорядником акцизного складу. Зважаючи на вище викладене повідомляємо, що відповідно до пп. 230.1.2 ст. 230 Кодексу паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.