ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 09.05.2025 р. N 2579/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення АТ "[...]" (далі - Банк) щодо амортизації у податковому обліку основних засобів, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності у зв'язку з пошкодженнями в результаті бойових дій, що унеможливили таке використання, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Банк має у власності будівлю - основний засіб, який був придбаний у 2011 році з метою відкриття відділення Банку, був призначений для використання у господарській діяльності.
В результаті декількох ракетних ударів, нанесених в результаті збройної агресії російської федерації, будівля Банку зазнала значних пошкоджень і на сьогодні не може використовуватись за призначенням.
При цьому не планується відновлення будівлі або її консервація.
Амортизація основних засобів у банку нараховується із застосуванням прямолінійного (рівномірного) методу.
Банк здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до ст. 138 Кодексу.
Оскільки на сьогодні будівля - основний засіб, призначений для використання в господарській діяльності, тимчасово не використовується у зв'язку із значними пошкодженнями та не законсервований, тому виникають наступні питання:
1. Чи підлягають амортизації у податковому обліку основні засоби, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності у зв'язку з пошкодженнями в результаті бойових дій, що унеможливили таке використання?
2. Чи необхідно переводити зазначений основний засіб (будівлю) до "невиробничих основних засобів" та припиняти нарахування податкової амортизації, при цьому консервація об'єкта не планується?
3. Чи необхідно буде нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу при переведенні виробничого необоротного активу (будівлі) до складу невиробничих необоротних активів, враховуючи, що необоротний актив (будівля) придбаний у 2011 році з податком на додану вартість, але банк не був зареєстрований на дату придбання платником ПДВ?
Щодо питань 1 - 2
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, встановлені ст. 138 Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Згідно з пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.
Відповідно до пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, а саме:
витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
При цьому терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Отже, якщо виробничі основні засоби (активи) призначені для використання у господарській діяльності платника податку тимчасово не використовуються (призупинено їх експлуатацію в зв'язку з пошкодженням), не були законсервовані та нарахування амортизації таких активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у бухгалтерському обліку не припиняється, то такі виробничі необоротні активи (основні засоби) будуть амортизуватись протягом такого періоду у податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Якщо нарахування амортизації виробничих основних засобів (активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку не здійснюється, то такі основні засоби не підлягають амортизації у податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
При цьому повідомляємо, що не підлягають податковій амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами)).
Отже, за роз'ясненням щодо переведення виробничих основних засобів до невиробничих основних засобів у бухгалтерському обліку з метою нарахування амортизації, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Щодо питання 3
Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 Кодексу.
Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Кодексу).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Кодексу).
Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в негосподарській діяльності платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).
Отже, у разі, якщо під час придбання Банком необоротного активу (будівлі) сума ПДВ не була включена до складу податкового кредиту, то у разі переведення такого виробничого необоротного активу до складу невиробничого необоротного активу обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, не виникає.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).