ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 09.05.2025 р. N 2578/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення фізичної особи - підприємця [...] щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи у зверненні повідомив, що у 3 кварталі 2023 року отримав товар від фізичної особи - підприємця, який був зареєстрований на тимчасово окупованій території (м. Донецьк, Донецька область).
Товар було повернуту у цьому ж періоді: видаткова накладна N 1 від 13.09.2023 на суму 47950,95 грн, зворотна накладна N 1 від 28.09.2023 на суму 47950,95 грн.
Не враховуючи, що товар був повернутий у тому ж періоді, у Додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) було помилково відображено нарахований дохід на користь фізичної особи - підприємця.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи потрібно було сплатити податки за фізичну особу - підприємця (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір)?
2. Чи необхідно надати уточнюючий Додаток 4ДФ до Розрахунку за цей період?
Згідно з частиною другою ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року N 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон N 1207) здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Щодо питання першого
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу, відповідно до пп. 2 п. 297.1 ст. 297 якої платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу.
Разом з тим відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року N 254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" (далі - Постанова N 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону N 1207.
У п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема, тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови N 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу застосовується на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року N 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - Перелік), який, зокрема, містить пункти Донецького району Донецької області.
Підпунктом 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та пп. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та/або доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку.
Таким чином, під час нарахування (виплати) доходу фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), визначена Розпорядженням N 1085, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), застосовуються положення пп. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу застосовуються.
Тобто зазначені доходи не включаються до доходу вказаної фізичної особи - підприємця, але оподатковуються у порядку, встановленому Кодексом для платників податків - фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Підпунктом 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п. п. 3 і 4 п. 170.13-1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).
Крім того, платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розділу IV Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Ставка військового збору становить для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
При цьому особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок (військовий збір) з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Кодексу).
Таким чином, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи нараховує та виплачує дохід на користь фізичної особи - підприємця, місце проживання або податкова адреса якого є тимчасово окупована територія (м. Донецьк, Донецька область), відповідно до Переліку, то такий платник єдиного податку як податковий агент зобов'язаний був нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за рахунок вказаного доходу.
Також слід зазначити, що відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб / військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Щодо питання другого
Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, зі змінами (далі - Порядок).
Пунктом 1 розділу V Порядку встановлено, що коригування поданого і прийнятого розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Коригування показників, зокрема, у додатку 4 до Розрахунку регулюється п. 11 розділу V Порядку.
Отже, у разі самостійно виявлених платником помилок у раніше поданому Додатку 4ДФ до Розрахунку після закінчення строку його подання, такий платник має право надати Розрахунок з Додатком 4ДФ з типом "Уточнюючий" згідно з Порядком.
Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.