Про єдиний податок четвертої групи

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію на звернення Підприємства щодо єдиного податку четвертої групи.

Підприємство повідомило, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та зареєстрований платником єдиного податку четвертої групи. З пропозицією про ведення спільної діяльності у галузі сільськогосподарського товарного виробництва до Підприємства звернулась фізична особа, що має земельні ділянки з правом власності та правом користування.

Проектом договору про спільну діяльність (далі - Договір) передбачено, що Підприємство веде окремий облік доходів та витрат Договору, пов’язаних з господарським процесом на даних земельних ділянках, визначає фінансовий результат після оподаткування та виплачує частину отриманого прибутку за вирахуванням відповідних податків зазначеній фізичній особі, як стороні Договору спільної діяльності.

В зв’язку з зазначеним Підприємство запитує щодо визначення об’єктом оподаткуванням платника єдиного податку четвертої групи земельні ділянки, що є предметом Договору із об’єднанням майна та чи буде вважатися продукцією сільськогосподарського товарного виробництва продукція, вирощена та реалізована на зазначених земельних ділянках, при розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" спільна діяльність - господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін відповідно до письмової угоди між ними .

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, в тому числі право власності та/або право користування земельною ділянкою (п. 1 ст. 1132 та п. 1 ст. 1133 Цивільного кодексу України, далі - Цивільний кодекс). Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників. Обов’язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків, встановлюються договором простого товариства (ст. 1134 Цивільного кодексу).

Оскільки норми Договорів передбачають особливий порядок нарахування та сплати податків та зборів, то договори підлягають реєстрації в контролюючих органах, як окремий платник податків.

Враховуючи, що земельна ділянка є вкладом у спільну діяльність та складає об’єкт спільної сумісної власності, а не надана Підприємству для одноосібного користування, то зазначена земельна ділянка не може бути включеною до об’єкта оподаткування для платника єдиного податку четвертої групи, як це передбачено п. 292-1 ст. 292 Кодексу.

Доходи, що формуються в результаті провадження господарської діяльності Договору є об’єктом права сумісної власності такого Договору. Учасники Договору мають одноосібне право лише на частину оподаткованого прибутку від провадження господарської діяльності Договору. При цьому законодавство не передбачає право будь-якого із учасників визнавати отриманий Договором дохід одноосібним доходом отриманим від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

Таким чином, враховуючи, що платниками земельного податку є власники земельного ділянки (п. 269.1 ст. 269 Кодексу), то обов’язок із сплати земельного податку покладається на власника земельної ділянки. При цьому витрати із сплати якого йому відшкодовуються із загального рахунку Договору згідно відповідного Договору. При цьому витрати на сплату земельного податку вважаються спільними витратами.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.