ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 09.05.2025 р. N 2561/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство створено територіальною громадою з метою задоволення потреб населення такої громади в комунальних послугах на території населених пунктів об'єднаної громади, комплексне проведення робіт з обслуговування населених пунктів тощо. Основними напрямами діяльності Підприємства є надання послуг по водозабезпеченню та водовідведенню, авто послуги, послуги тракторного парку, послуги із санітарної очистки території сільської ради. Рішенням сільської ради затверджено програму підтримки та розвитку Підприємства (далі - Програма). Згідно з Програмою передбачається надання Підприємству фінансової підтримки з місцевого бюджету за кодами економічної класифікації видатків бюджету 2610 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" (далі - код 2610) та 3210 "Капітальні трансферти підприємствам" (далі - код 3210). Кошти Підприємством використовуються на придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, будівельних матеріалів, оплату електричної енергії за вуличне освітлення, поточний ремонт вуличного освітлення тощо. Додатком до Програми є порядок виділення та використання коштів з бюджету, в якому зазначено, що Підприємству фінансова підтримка надається на безповоротній основі.
Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи виникають у Підприємства податкові зобов'язання з ПДВ при отриманні бюджетних коштів на казначейський рахунок за кодами 2610 та 3210; чи потрібно на дату надходження таких коштів складати податкову накладну;
2) чи потрібно такі операції відображати у податковій декларації з ПДВ; якщо так, то у якому рядку;
3) чи вважаються матеріали, запчастини, інвентар, спеціальний одяг, електрична енергія, послуги тощо, які придбані за рахунок бюджетних коштів за кодами 2610 та 3210, придбаними безпосередньо Підприємством;
4) чи має право Підприємство суми ПДВ, сплачені при придбанні матеріалів, запчастин, інвентаря, спеціального одягу, електричної енергії, послуг тощо, відносити до складу податкового кредиту;
5) чи необхідно при придбанні матеріалів, запчастин, інвентаря, спеціального одягу, електричної енергії, послуг тощо за рахунок бюджетних коштів за кодами 2610 та 3210 нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ; якщо так, то за яких умов та з яким типом причини складати податкові накладні;
6) чи вважається виконання Підприємством послуг з прибирання території сільської територіальної громади його господарською діяльністю у разі якщо цивільно-правові угоди з замовниками на виконання зазначених послуг не укладаються, а їх надання передбачено статутними завданнями Підприємства; чи виникають у такому випадку податкові зобов'язанням з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ; які податкові зобов'язання у такому випадку виникають та з яким типом причини складаються податкові накладні;
7) чи відносяться платні послуги з очищення вигрібних ям з вивезенням відходів, які планує Підприємство надавати населенню, до житлово-комунальних послуг відповідно пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ; по якій події визначатиметься дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту у разі надання таких послуг населенню за окремими індивідуальними заявками відповідно до затвердженого тарифу; чи має право Підприємство на всіх замовників - неплатників ПДВ складати одну зведену податкову накладну не пізніше останнього дня звітного місяця чи одну підсумкову податкову накладну за день з типом причини "11" (якщо дата оплати та дата акту виконаних робіт не співпадають або співпадають?
В той же час інформація, надана у зверненні, не дає змоги встановити всі обставини та наслідки здійснених операцій, необхідні для однозначної ідентифікації правовідносин, та щодо фактичних обставин таких операцій, а містить лише питання щодо податкових наслідків з ПДВ. Таким чином, ДПС не має можливості надати висновок з питань практичного використання норм законодавства у конкретній ситуації, про яку йдеться у зверненні, зокрема, щодо порядку складання податкових накладних в операціях, зазначених у зверненні, та надає роз'яснення виходячи з інформації, наданої платником у зверненні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).
Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).
Отже, для цілей оподаткування ПДВ Підприємство може використовувати поняття, визначені БКУ.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з абзацом другим частини п'ятої статті 8 Закону N 996 платник самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону N 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).
Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Пунктом 187.10 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ).
Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Відповідно до 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.
Дані та показники податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Формою та порядком заповнення податкової накладної, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє, що при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону N 996).
Щодо питань 1 та 6
ПКУ не виключено з числа об'єктів оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг, які постачаються платниками податків - одержувачами бюджетних коштів; не передбачено, що спосіб і механізм оплати поставлених платником податків послуг/робіт (за рахунок бюджетних коштів чи ні) впливає на виникнення об'єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг. Разом з тим ПКУ встановлено, що джерело оплати товарів/послуг впливає на дату визначення податкових зобов'язань з ПДВ.
При цьому виникнення об'єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов'язань з ПДВ не залежить від того, на які цілі будуть витрачені отримувачем такі кошти (зокрема, придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, будівельних матеріалів, оплату електричної енергії за вуличне освітлення, поточний ремонт вуличного освітлення тощо).
Отже, оскільки Підприємство фактично постачає товари/послуги, а саме: послуги по водозабезпеченню та водовідведенню, авто послуги, послуги тракторного парку, послуги із санітарної очистки території сільської ради (у тому числі якщо надання послуг передбачено Програмою та статутними завданнями Підприємства), то операція з постачання таких товарів/послуг є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за відповідною ставкою незалежно від того, яким чином буде здійснюватися оплата (бюджетними коштами чи ні, буде постачатися безоплатно).
За такою операцією Підприємство зобов'язано нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти на покупця/замовника податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.
Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі оплати таких товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів визначається відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.
Якщо постачання товарів/послуг здійснюється не за рахунок бюджетних коштів (чи такі товари/послуги надаються безкоштовно), то податкові зобов'язання з ПДВ за такими операціями з постачання виникають за правилом "першої події" відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.
Водночас операція з отримання платником від покупця/замовника безпосередньо грошових коштів (у тому числі з бюджету за кодами 2610 та 3210), які за своєю економічною сутністю не є оплатою вартості товарів/послуг, поставлених платником, а надаються на безповоротній основі виключно для використання у власній господарській діяльності, не є об'єктом оподаткування ПДВ у розумінні норм ПКУ.
Підприємство самостійно, керуючись даними бухгалтерськими обліку та первинними документами, які складаються за здійсненими операціями, визначає: з якою метою отримано бюджетне фінансування та за рахунок яких коштів здійснюється оплата (компенсація) поставлених платником товарів/послуг.
Питання встановлення факту такого постачання Підприємством може бути досліджене під час проведення документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства.
Порядок документального оформлення господарських операцій регламентується статтею 9 Закону N 996.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону N 996).
Отже, факт здійснення господарської операції (у тому числі з надання/виконання послуг/робіт) повинен бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.
З питання визначення та порядку оформлення первинних документів, на підставі яких комунальне підприємство повинно відобразити у бухгалтерському та податковому обліку етапи і в цілому виконання бюджетної програми, затвердженої органом місцевого самоврядування (акти виконаних робіт, договірне оформлення, тощо), та застосування Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 N 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за N 456/20769, ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 N 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Щодо питання 2
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку N 21).
Пунктом 9 розділу III Порядку N 21 передбачено, що податкова декларація з ПДВ подається платником за звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.
Згідно з пунктами 3 і 4 розділу V Порядку N 21 податкові зобов'язання звітного (податкового) періоду відображаються у розділі I, а податковий кредит - у розділі II податкової декларації з ПДВ.
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку N 21 дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, вказуються у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ.
Пунктом 4 розділу V Порядку N 21 передбачено, що обсяги придбаних з ПДВ за основною ставкою послуг включаються до рядку 10.1 розділу II податкової декларації з ПДВ. При заповненні рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів.
Отже, обсяги поставлених послуг по водозабезпеченню та водовідведенню, авто послуг, послуг тракторного парку, послуг із санітарної очистки території сільської ради (у тому числі якщо такі послуги оплачуються з бюджету за кодами 2610 та 3210) Підприємство повинно відобразити у рядку 1.1 податкової декларації з ПДВ.
При цьому отримані платником від покупця/замовника безпосередньо грошові кошти (у тому числі з бюджету за кодами 2610 та 3210), які за своєю економічною сутністю не є оплатою вартості товарів/послуг, поставлених платником, а надаються на безповоротній основі, не призводять до податкових наслідків з ПДВ у розумінні норм ПКУ та у податковій декларації з ПДВ не відображаються.
Щодо питання 3 - 5
ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ для платників ПДВ, які отримують фінансову підтримку з місцевого бюджету за кодами 2610 та 3210.
Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення особою, якій здійснюється постачання товарів/послуг, до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг у особи, яка здійснює таке постачання - платника ПДВ, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги.
Отже, товари/послуги (зокрема, паливно-мастильні матеріали, запчастини, будівельні матеріали, електрична енергія за вуличне освітлення, поточний ремонт вуличного освітлення тощо), придбані за рахунок коштів, що надійшли комунальному підприємству з бюджету, вважаються придбаними безпосередньо підприємством, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.
При придбанні товарів/послуг за рахунок коштів, що надійшли Підприємству з бюджету, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються, якщо придбані товари/послуги призначені для використання в оподатковуваних ПДВ операціях.
Якщо товари/послуги, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, які не є господарською діяльністю, то у платника податку виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та складання зведених податкових накладних за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. При складанні таких податкових накладних у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається відповідний тип причини, визначений згідно з пунктом 8 Порядку N 1307.
Для товарів/послуг, які були придбані без ПДВ у неплатника ПДВ (та відповідно податковий кредит за якими не був сформований), призначених для використання в неоподатковуваних операціях або в операціях, які не є господарською діяльністю, податкові зобов'язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.
Щодо питання 7
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 2189).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону N 2189 житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За операціями платника податку з постачання житлово-комунальних послуг дата виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту визначаються за касовим методом податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, незалежно від того, за рахунок яких коштів здійснюється оплата покупцями (за рахунок бюджетних чи інших коштів).
Тобто, для цілей визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за вказаними вище операціями платник повинен застосовувати касовий метод податкового обліку.
З питання правомірності віднесення зазначених у зверненні послуг, які надаються Підприємством, до житлово-комунальних послуг ДПС рекомендує звернутися до Міністерства розвитку громад та територій України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері контролю житлово-комунального господарства.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).