Про визнання незаконним та скасування Розпорядження Президента України N 38/2009-рп від 03.06.2009 р. "Про скасування Розпорядження Президента України від 13.12.2007 р. N 292"

Позовні вимоги заявлені про скасування Розпорядження Президента України НОМЕР_5 від 06.03.2009 р. "Про скасування Розпорядження Президента України від 13.12.2007 р. N 292".

В судовому засіданні 10.04.2009 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін та 3-х осіб, суд

13.12.2007 р. Розпорядженням Президента України N 292 "Питання ОСОБА_2" ОСОБА_2 був звільнений з посади голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Підставою для прийняття зазначеного розпорядження був факт звільнення ОСОБА_2 з посади голови Дніпровської районної у м. Києві ради рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2007 р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 р. Зазначеним судовим рішенням скасовано рішення Дніпровської районної у м. Києві ради V скликання від 20.04.2006 р. "Про обрання головою Дніпровської районної у м. Києві ради V скликання ОСОБА_2".

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2008 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Президента України про скасування Розпорядження від 13.12.2007 р. N 292 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради V скликання N 195 від 18.12.2007 р. головою Дніпровської районної у м. Києві ради обрано депутата Дніпровської районної у м. Києві ради ОСОБА_1.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.01.2008 р. за позовом ОСОБА_9 до Дніпровської районної у м. Києві про скасування протоколу лічильної комісії та рішення Дніпровської районної у м. Києві ради від 18.12.2007 р. N 195 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Розпорядженням Київського міського голови від 18.12.2008 р. N 576 виконання обов'язків голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації покладено на ОСОБА_1 - голову Дніпровської районної у м. Києві ради.

Розпорядженням Президента України від 06.03.2009 р. НОМЕР_5 скасовано Розпорядження Президента України від 13.12.2007 р. N 292.

Позивач - ОСОБА_1 вважає Розпорядження від 06.03.2009 р. НОМЕР_5 незаконним та просить його скасувати з таких підстав.

На даний момент на посаді голови Дніпровської районної у м. Києві ради знаходиться інша особа (позивач по справі), що унеможливлює призначення ОСОБА_2 на посаду голови Дніпровської районної у м. Києві ради.

Відповідно до Висновку Конституційного Суду України від 13.10.2005 р. N 9-рп/2005 районну у м. Києві державну адміністрацію може очолювати лише особа, обрана головою районної у м. Києві ради.

В результаті видання оскаржуваного розпорядження Президента України виникла ситуація, за якої ОСОБА_2 не може бути поновлений на посаді голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, так як не обраний на посаду голови районної ради.

Відповідач - Президент України проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Рішенням Дніпровської районного у м. Києві ради від 20.04.2006 р. ОСОБА_2 обрано головою Дніпровської районної у м. Києві ради. Розпорядженням Президента України від 30.06.2006 р. N 220/2006-рп ОСОБА_2 призначений головою Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

У зв'язку з винесенням судових рішень про незаконність прийняття Дніпровською районною у м. Києві радою рішення про обрання ОСОБА_2 головою Дніпровської районної у м. Києві ради (постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2007 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 р.) Розпорядженням Президента України від 13.12.2007 р. N 292 ОСОБА_2 звільнено з посади голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 р. попередні судові рішення по справі скасовані зі скеруванням її на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.10.2008 р. відмовлено у перегляді вказаної ухвали за нововиявленими обставинами.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, скасовані попередні судові рішення, що були підставою для видання Розпорядження Президента України від 13.12.2007 р. N 292.

На пленарному засіданні Дніпровської районної у м. Києві ради рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади голови ради не приймалося.

За таких обставин відповідач стверджує, що оскаржуване розпорядження від 06.03.2009 р. видане в межах чинного законодавства.

Відповідач не вважає, що факт обрання головою Дніпровської районної у м. Києві ради ОСОБА_1 рішенням від 18.12.2007 р. може бути перешкодою для виконання ОСОБА_2 обов'язків голови ради, оскільки це рішення приймалося у зв'язку з наявністю судових рішень про незаконність обрання ОСОБА_2 головою ради.

Так як оскаржуваним Розпорядженням Президента України ОСОБА_2 не призначався на посаду голови місцевої державної адміністрації, а лише скасовано акт про його звільнення з посади, то, на думку відповідача, підстав для повторного внесення Президенту України подання про призначення ОСОБА_2 на вказану посаду не було.

Також відповідач не погоджується з тим, що оскаржуване розпорядження не може бути виконане, оскільки згідно розпорядження голови КМДА від 18.12.2008 р. N 576 обов'язки голови ради виконує ОСОБА_1. Покладення на позивачку виконання обов'язків голови ради є тимчасовим, тобто, до набуття певною особою повноважень голови місцевої державної адміністрації.

Оскільки ОСОБА_2 є головою Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, то розпорядження голови КМДА від 18.12.2008 р. N 576 має бути скасоване або визнане таким, що втратило чинність. Нескасування розпорядження не може бути перешкодою для виконання ОСОБА_2 повноважень голови місцевої державної адміністрації, оскільки Розпорядження Президента України є актом вищої юридичної сили у порівнянні з розпорядженням голови КМДА.

3-я особа - ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши пояснення відповідача.

Від 3-ї особи - Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації надішли пояснення за підписом ОСОБА_2, як голови адміністрації, та ОСОБА_8 (за довіреністю від 09.04.2009 р.) за підписом ОСОБА_1, як в.о. голови адміністрації.

Відповідно, в поясненнях за підписом ОСОБА_2 викладені заперечення проти задоволення позовних вимог; в поясненнях за підписом С.В. викладена позиція на підтримку позовних вимог.

Представник 3-ї особи - Дніпровської районної у м. Києві ради - підтримав позовні вимоги.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін та 3-х осіб, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Однією з особливостей здійснення державної виконавчої влади в м. Києві, визначеної законом, є формування виконавчих органів рад на базі відповідних державних адміністрацій та паралельне виконання ними функцій органів державної виконавчої влади.

Пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" передбачено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Конституційним Судом України у Рішенні від 13.10.2005 р. у справі N 9-рп/2005 за конституційним поданням 61 народного депутата України (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в районах міста Києва) дано офіційне тлумачення положень пункту 10 частини першої статті 106 (в редакції від 28 червня 1996 року), частин першої, другої, четвертої статті 118, частини третьої статті 133, частини другої статті 140 Конституції України, частини четвертої статті 1, частини другої статті 8, частини четвертої статті 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", пункту 2 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Згідно тлумачення Конституційного Суду України районну в місті Києві державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана головою районної в місті Києві ради, яка Президентом України призначається на посаду голови районної в місті Києві державної адміністрації.

Таким чином, ОСОБА_2 може обійняти посаду голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації виключно якщо він обійматиме посаду голови Дніпровської районної у м. Києві ради.

Між тим, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 станом на день прийняття рішення по справі не може вважатися таким, що обіймає посаду голови Дніпровської районної у м. Києві ради.

По-перше, питання щодо законності обрання ОСОБА_2 на посаду голови Дніпровської районної у м. Києві ради в судовому порядку не вирішено остаточно, оскільки адміністративна справа у зв'язку з прийняттям ухвали Вищим адміністративним судом України від 27.02.2008 р. передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин до розгляду справи по суті та прийняття судового рішення по справі про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської районної у м. Києві ради V скликання від 20 квітня 2006 року "Про обрання Головою Дніпровської районної у м. Києві ради V скликання Сотникова Олександра Миколайовича" питання щодо законності його обрання на посаду голови Дніпровської районної у м. Києві ради не можна вважати остаточно вирішеним.

По-друге, рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради V скликання N 195 від 18.12.2007 р. головою Дніпровської районної у м. Києві ради обрано депутата Дніпровської районної у м. Києві ради ОСОБА_1.

Станом на день прийняття рішення по справі зазначене рішення не скасоване, в судовому порядку незаконним не визнане, тобто, є чинним і створює права та обов'язки для ОСОБА_1, депутатів Дніпровської районної у м. Києві ради та інших осіб.

Той факт, що підставою для прийняття зазначеного рішення стало винесення судових рішень про незаконність обрання ОСОБА_2 головою Дніпровської районної у м. Києві ради, не впливає на його юридичну силу.

До скасування судом або органом, що його прийняв, зазначене рішення є чинним і є підставою для виконання ОСОБА_1 повноважень голови Дніпровської районної у м. Києві ради.

За таких обставин суд не може погодитися з висновком відповідача та 3-ї особи про відсутність перешкод для визнання ОСОБА_2 головою Дніпровської районної у м. Києві ради, оскільки станом на даний час на зазначену посаду обрано іншу особу.

Також суд не може погодитися з висновком відповідача, який стверджує, що в даному випадку шляхом видання оскаржуваного розпорядження не мало місце призначення ОСОБА_2 на посаду повторно, тому не було необхідності дотримуватися процедури призначення на посаду голови місцевої державної адміністрації, зокрема, щодо наявності відповідного подання згідно ст. 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Законодавство України, як Конституція України, так і Закон України "Про місцеві державні адміністрації" - містять поняття таких процедур як призначення голови місцевої державної адміністрації та припинення повноважень голови місцевої державної адміністрації. Будь-яких проміжних категорій між цими двома процедурами законодавством не передбачено.

Таким чином, у випадку припинення повноважень голови місцевої державної адміністрації (не має значення з яких підстав) ці повноваження є припиненими і можуть бути поновлені виключно шляхом повторного призначення особи на посаду голови місцевої державної адміністрації в загальному порядку, зокрема, з дотриманням вимог ст. 8 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Такої форми поновлення особи на посаді голови місцевої державної адміністрації як скасування акту про припинення її повноважень законодавство не передбачає і не дозволяє в такий спосіб обходити загальні вимоги щодо призначення особи на цю посаду.

За таких обставин цілком очевидним є факт порушення відповідачем процедури призначення ОСОБА_2 на посаду голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, оскільки таке призначення здійснене без відповідного подання Кабінету Міністрів України.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що ухвала Вищого адміністративного суду України, якою скасовано попередні судові рішення про незаконність обрання ОСОБА_2 на посаду, прийнята 27.02.2008 р., тоді як оскаржуване Розпорядження Президента України, що прийняте нібито на виконання вказаного судового рішення, датоване 06.03.2009 р., тобто, після більш ніж річної перерви.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Вищенаведене дає суду підстави для висновку про те, що оскаржуване Розпорядження Президента України прийнято необґрунтовано та не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Також суд вважає, що оскаржуване розпорядження прийнято нерозсудливо, оскільки у зв'язку з його прийняттям у Дніпровській районній у м. Києві раді та Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації створено фактично ситуацію двовладдя, що дестабілізує роботу державного органу (як це випливає зі службових записок працівників ради та адміністрації, долучених до матеріалів справи).

У зв'язку з наведеним суд також вважає за необхідне згідно ст. ст. 117, 118 КАС України на підставі клопотання позивача, приймаючи рішення по справі, вжити заходи до забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного Розпорядження Президента України НОМЕР_5 від 06.03.2009 р. "Про скасування Розпорядження Президента України від 13.12.2007 р. N 292", оскільки, на думку суду, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

На підставі вищенаведеного, ст. ст. 117, 118, 160 - 163, 186 КАС України, суд

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Президента України НОМЕР_5 від 06.03.2009 р. "Про скасування Розпорядження Президента України від 13.12.2007 р. N 292".

3. Зупинити дію Розпорядження Президента України НОМЕР_5 від 06.03.2009 р. "Про скасування Розпорядження Президента України від 13.12.2007 р. N 292" в якості заходу до забезпечення позову до набрання постановою законної сили.

4. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.