Заступник директора - начальник відділу нагляду за додержанням законодавства про працю | Олена КОНОВАЛОВА |
Документ підготовлено в системі iplex
Державна служба України з питань праці | Лист від 13.02.2025 № 249/2.3/2.3-ЗВ-25а
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ
від 13.02.2025 р. N 249/2.3/2.3-ЗВ-25а
Державна служба України з питань праці в межах компетенції розглянула запит на інформацію [...] та повідомляє.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець - виплачувати заробітну плату та забезпечувати належні умови праці.
У преамбулі КЗпП України зазначено, що у тексті Кодексу слова "власник або уповноважений ним орган", "власник або уповноважений ним орган (особа)", "власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган", "власник підприємства", "власник" у всіх відмінках і числах замінено словом "роботодавець".
Згідно з Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Господарським кодексом України (далі - ГК України), кожна юридична особа є самостійним суб'єктом господарювання, який діє на підставі власного установчого документа та самостійно здійснює господарську діяльність.
Таким чином, поширення трудових відносин на іншу юридичну особу, яка є засновником роботодавця, законодавством не передбачено. Працівник юридичної особи може бути одночасно працівником двох юридичних осіб лише за умови укладення окремого трудового договору з кожною юридичною особою - за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Додатково зазначаємо, що норми трудового законодавства поширюються на всі підприємства, установи та організації незалежно від їх форми власності, виду діяльності та організаційно-правової форми.
З огляду на зазначене, працівник юридичної особи, єдиним засновником якої є інша юридична особа, не може вважатися працівником засновника без належного оформлення трудових відносин відповідно до законодавства.
Інформуємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.