ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 06.05.2025 р. N 2484/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства [...] (далі - Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров'я у статусі неприбуткової організації.
Як повідомляється, статутом Комунального некомерційного підприємства передбачено, що таке підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Зокрема, передбачається здійснення Комунальним некомерційним підприємством іншої, не забороненої законодавством України діяльності, необхідної для належного забезпечення та підвищення якості лікувально-діагностичного процесу, управління ресурсами, розвитку та підвищення якості кадрового потенціалу Комунального некомерційного підприємства. Також Комунальне некомерційне підприємство може бути клінічною базою медичних, фармацевтичних закладів вищої освіти та науково-дослідних закладів (установ) всіх рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти у порядку, визначеному законодавством тощо.
Враховуючи викладене вище, Комунальне некомерційне підприємство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:
1. Чи відповідає вимогам перебування у статусі неприбуткової організації відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу надання підприємством як некомерційним підприємством та закладом охорони здоров'я комунальної власності послуг з проходження стажування лікарів (провізорів) - інтернів за кошти фізичних або юридичних осіб на підставі укладеного договору?
2. Чи зумовить втрату Комунальним некомерційним підприємством статусу неприбуткової організації надання таким підприємством послуг з проходження стажування лікарів (провізорів) - інтернів за кошти фізичних або юридичних осіб на підставі укладеного договору?
3. Чи є надання Комунальним некомерційним підприємством послуг з проходження стажування лікарів (провізорів) - інтернів на безоплатній основі об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим зборів?
Щодо запитань 1 та 2
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.
Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров'я.
Закладом охорони здоров'я відповідно до частини першої ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Основи діяльності закладів охорони здоров'я встановлено ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я.
За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.
Зазначимо, що некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (частина перша ст. 52 Господарського кодексу України).
Порядок здійснення фінансового забезпечення охорони здоров'я визначено ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я.
При цьому згідно з частиною десятою ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я заклади охорони здоров'я державної та комунальної форм власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування, які не покриваються програмою медичних гарантій з медичного обслуговування населення, а також в інших випадках, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за плату від юридичних і фізичних осіб. Плата за такі послуги з медичного обслуговування встановлюється закладами охорони здоров'я самостійно.
Перелік випадків, за яких заклади охорони здоров'я державної та комунальної форми власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб (далі - Перелік), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року N 781 "Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб" (далі - Постанова N 781).
Переліком для закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності окремо не передбачено надання послуг за плату за договором з проходження стажування лікарів (провізорів)-інтернів.
Водночас відповідно до пунктів 1 та 3 розділу VIII Положення про інтернатуру, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.06.2021 N 1254 "Про затвердження Положення про інтернатуру", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2021 за N 1081/36703 (зі змінами), фінансування підготовки в інтернатурі для громадян України може відбуватися за кошти державного та/або місцевих бюджетів, кошти фізичних (юридичних) осіб та інших джерел, незаборонених законодавством.
Підготовка в інтернатурі за кошти фізичних (юридичних) осіб здійснюється на підставі договорів про надання платних послуг із закладом вищої освіти та базою стажування інтернів.
Зауважимо, як визначено п. 5 Постанови N 781, забезпечення надання узагальнених роз'яснень щодо застосування цієї постанови віднесено до компетенції Міністерства охорони здоров'я України.
Тож в загальному порядку комунальне некомерційне підприємство, що є закладом охорони здоров'я, у статусі неприбуткової організації має право отримувати доходи від власної діяльності, у тому числі від надання платних послуг, у порядку, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, з урахуванням, зокрема, Переліку в межах своєї статутної діяльності за умови, що отримані доходи використовуються таким комунальним некомерційним підприємством виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, та не здійснюється розподіл таких доходів серед засновників (учасників) такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов'язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.
При цьому вбачається, що надання комунальним некомерційним підприємством, яке є закладом охорони здоров'я, у статусі неприбуткової організації таких платних послуг як проходження стажування лікарів (провізорів)-інтернів, що не передбачено Переліком, може призвести до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
При цьому питання дотримання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо перебування некомерційних підприємств, які є комунальними закладами охорони здоров'я, у статусі неприбуткової організації в разі надання такими підприємствами платних послуг з проходження стажування лікарів (провізорів)-інтернів можливо розглядати після внесення змін до відповідного переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами охорони здоров'я державної та комунальної форм власності у порядку, встановленому ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я.
Водночас, оскільки згідно з п. 1 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров'я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, то з урахуванням п. 5 Постанови N 781 з питань порядку надання платних послуг комунальними закладами охорони здоров'я доцільно звернутися до Міністерства охорони здоров'я України.
Щодо запитання 3
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, становить 5 відс. від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних видів доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, а саме: договір про стажування.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).