Щодо необхідності отримання ліцензії на зберігання пального

Державна фіскальна служба України відповідно ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Товариство) щодо необхідності отримання ліцензії на зберігання пального та в межах компетенції повідомляє наступне.

Товариство цікавить наступне питання: чи обов'язково отримувати підприємству ліцензію на зберігання пального на власній автозаправці, якщо при цьому пальне використовується лише для власного виробництва сільськогосподарської продукції та не здійснюється його реалізація. Законом України від 23.11.2018 року N 2628-VIII " Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податки і зборів" внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 року N 481/95-ВР " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів" (далі -Закон N431), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 (зі змінами) місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Згідно з ч. 16 ст. 15 Закону N 481, суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім цього, відповідно до ч. 19 цієї ж статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Таким чином, суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання відповідної ліцензії лише за умов, визначених ч. 16 та ч. 19 ст. 15 Закону N 481.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.