ГУ ДФС у м. Києві
Лист
| 12.01.2016 № 246/10/26-15-11-02-11 |
Щодо оподаткування податком на прибуток операцій із залучення кредитних коштів від нерезидента
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист " " щодо оподаткування податком на прибуток операцій із залучення кредитних коштів від нерезидента та в межах компетенції, повідомляє.
Визначення фінансового кредиту наведено в пп.14.1.258 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), а саме це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
В Кодексі визначення процентів наведено в пп.14.1.206 п.14.1 ст. 14, а саме: проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
Починаючи з 01.01.2015 року Кодексом встановлено новий підхід до розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток. Так, із зазначеної дати об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ Кодексу (пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Кодексу).
Розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по операціях з отримання та повернення кредиту.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Під борговими зобов'язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (п. 140.1 ст. 140 Кодексу).
Відповідно до п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, – більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Сума боргових зобов'язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Кодексу.
Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 Кодексу.
З метою забезпечення правильності застосування нових правил в оподаткуванні прибутку підприємств та відображення їх у податковій звітності з цього податку розроблено нову форму податкової декларації з податку на прибуток (далі – Декларація), затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897.
Оскільки правила оподаткування змінено з 01.01.2015 року, то й за результатами діяльності за 2015 рік необхідно подати Декларацію за новою формою.
Що стосується питань заповнення Декларації за 2015 рік, то в рядку 02 відображається показник "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності", відповідно позитивне (+) або від`ємне (-) значення.
Різниці, які виникають згідно з Кодексом, відображаються в рядку 03 Декларації (переноситься значення рядка 03 додатка РІ).
Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, відображаються в розділі 3 додатку РІ, а саме сума процентів, на які збільшується фінансовий результат, відображається в рядку 3.1.1; сума процентів, на які зменшується фінансовий результат – в рядку 3.2.1.
Слід зазначити, що у кожному рядку з різницями додатка РІ є посилання на відповідну норму Кодексу, якою передбачено таку різницю.
У рядку 01 додатка РІ підсумовується загальна сума різниць, на які збільшується фінансовий результат, у рядку 02 відображається підсумок різниць, на які зменшується фінансовий результат. Остаточний результат для коригування фінансового результату визначається у рядку 03 з відповідним знаком ("+", "-"), що дорівнює різниці між рядками 01 та 02 додатка РІ.
Значення рядка 03 додатка РІ переноситься до рядка 03 РІ Декларації.
Поряд з цим, ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.1, 52.2 ст. 52 Кодексу контролюючі органи надають платникам податків консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
| Заступник начальника | Е.М.Пруднікова |