ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 02.05.2025 р. N 2433/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та пп. "в" пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що з 13.06.2024 Товариство набуло статусу резидента Дія Сіті. Штатний працівник, який є особою з інвалідністю, у березні 2025 частину місяця відпрацював, а іншу частину місяця хворів (було відкрито лікарняний).
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Яким чином слід заповнювати рядки 2.1 і 2.2 (база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та 3.1 і 3.2 (сума нарахованого єдиного внеску) розділу I "Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників титульного аркуша Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок)? Зокрема, коли за працівника, який є особою з інвалідністю, сплачено:
мінімальний страховий внесок (22 відсотка);
єдиний внесок за ставкою 8,41 відсотка.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
База нарахування єдиного внеску визначена у ст. 7 Закону N 2464, а саме:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону N 2464, єдиний внесок нараховується на суму, зокрема нарахованої кожній застрахованій особі винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464);
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Згідно з частиною 14-1 ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону N 1667, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108), - у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом N 1667, - у розмірі мінімального страхового внеску.
Статтею 2 Закону N 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 N 5 (далі - Інструкція N 5), зокрема, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться:
допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції N 5);
оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. III Інструкції N 5).
При цьому мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону N 2464).
Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Водночас відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форму Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, із змінами (далі - Порядок).
Так, відповідно до п. 2 розділу III Порядку:
у рядку 2.1 зазначається сума нарахованого доходу роботодавцями (22 відсотка) на яку нараховується єдиний внесок;
у рядку 2.2 зазначається сума нарахованого доходу, на яку нараховується єдиний внесок, підприємствами, установами та організаціями працюючим особам з інвалідністю (8,41 відсотка);
у рядку 3.1 зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми нарахованої роботодавцями заробітної плати, винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (22 відсотка);
При цьому рядок 3.1 дорівнює сумі відповідних показників графи 20 додатка Д1 до Розрахунку за звітний період (22 відсотка).
у рядку 3.2 зазначається сума нарахованого єдиного внеску на суми заробітної плати, нарахованої підприємствами, установами і організаціями, у тому числі фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування працюючим особам з інвалідністю (8,41 відсотка).
Рядок 3.2 дорівнює сумі відповідних показників графи 20 додатка Д1 до Розрахунку за звітний період (8,41 відсотка).
Зазначена інформація заповнюється, якщо на підприємстві є працюючі особи з інвалідністю.
При цьому слід заначити, що для забезпечення ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування створено Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) (частина перша ст. 16 розділу V Закону N 2464).
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга ст. 16 розділу V Закону N 2464).
Реєстр страхувальників - це автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників (ст. 19 Закону N 2464).
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону N 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону N 2464).
Слід зазначити, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до Закону N 2464 (п. 1 частини першої ст. 12-1 Закону N 2464).
Разом з цим відповідно до ст. 14-1 Закону N 2464 Пенсійний фонд України та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), а також здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до Державного реєстру.
Реєстр застрахованих осіб - це автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (частина перша ст. 20 Закону N 2464).
Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 2464).
Пунктом 3 частини першої ст. 12-1 Закону N 2464 визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Враховуючи зазначене, відповідно до законодавства роз'яснення, що стосуються питань ведення реєстру застрахованих осіб, включаючи питання заповнення Розрахунку, що містять персоніфіковані відомості, належить до компетенції Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.