Щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду звернення Товариства щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство, посилаючись на підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, запитує, чи виникає обов'язок нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність з Податку за будівлю промисловості, частка якої здається її власником в оренду з огляду на затвердження Національного класифікатора будівель та споруд НК 018-2023 (далі - Класифікатор).

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 23 лютого 2024 року 3603-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства" до пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010 (далі - Будівлі), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Оскільки звільнення, передбачене пунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу поширюється на Будівлі (їх частки), які не здаються в оренду, то у разі здійснення Товариством операцій з надання в оренду частки Будівлі Податок в частині площі такої Будівлі справляється на загальних підставах.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).