Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму сплачених платежів, внесків, премій за договорами добровільного медичного страхування

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму сплачених платежів, внесків, премій за договорами добровільного медичного страхування та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, банк в рамках соціального пакету для своїх працівників, а також членів сім’ї працівників (далі - застраховані особи) укладає на їхню користь договори добровільного медичного страхування, виступаючи у якості страхувальника. Мета такого страхування - покрити витрати співробітників на медичні послуги та придбання ліків. Строк дії договору складає 1 рік.

Відповідно до умов договору, якщо протягом строку дії договору страхування страхувальник замінює застраховану особу - працівника страхувальника, щодо якої не здійснювались страхові виплати, іншим працівником, то ця заміна здійснюється без повернення страхового платежу за цю особу та без сплати страхового платежу за нову особу, яка підлягає страхуванню та оформлюється додатковим договором.

При звільненні працівників, дія договору для таких застрахованих осіб припиняється з дати, зазначеної у відповідній заяві банку, водночас, договір укладений між банком та страховиком залишається чинним, а раніше сплачений страховий платіж за таку особу повертається банку. При поверненні розрахункової суми страхових платежів, банк відображає коригування раніше понесених витрат, що збільшує об’єкт оподаткування, та відповідно збільшує суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у періоді, коли здійснюється таке повернення.

У платника виникло питання стосовно коригування фінансового результату до оподаткування на суму сплачених платежів, внесків, премій за договором добровільного медичного страхування, передбачених ст. 1231 Кодексу: Чи поширюється ст. 1231 Кодексу на договори добровільного медичного страхування, укладені банком, у випадку звільнення працівників, коли дія договору для таких застрахованих осіб припиняється, але водночас, договір укладений між банком та страховиком залишається чинним, а раніше сплачений страховий платіж за таку особу за вирахуванням нормативних витрат на ведення справи (визначених при розрахунку страхового тарифу) та фактичних страхових виплат повертається банку?

Відповідно до ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Статтею 3 Закону встановлено, що Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону).

Відповідно до п. 7 ст. 28 Закону дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Відповідно до п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.521 п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування - договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Згідно зі ст. 1231 Кодексу якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п'яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов'язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, то платник податку - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом.

Податкові зобов'язання страховика у зв’язку з обставинами, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, за період до кінця звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору довгострокового страхування життя чи договору страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договору страхування додаткової пенсії, або такий договір чи договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим цим Кодексом, корегуванню не підлягають.

Таким чином, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування не змінюється і такий договір не припиняється до завершення свого мінімального строку дії, визначеного пп. 14.1.521 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то коригування, передбачене ст. 1231 Кодексу, не застосовується.

Коригування, передбачене ст. 1231 Кодексу, застосовується до договорів страхування у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.521 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до ст. 1231 Кодексу договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

зміну страховика на нового страховика.

При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Отже, у разі якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою строк дії договору добровільного медичного страхування не змінюється, але здійснюється заміна страхувальником застрахованої особи на нову особу, то така заміна призведе до порушення вимог, встановлених Кодексом до договору страхування.

Таким чином, платник податку на прибуток - страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим пп. 14.1.521 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.