Про розгляд листа

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист Товариства з питань оподаткування дивідендів та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Доходи, що нараховуються у вигляді дивідендів, відповідно до пп.167.5.3 п.167.5 ст. 167 Податкового кодексу України належать до пасивних доходів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 №49, із змінами і доповненнями, передбачає, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Згідно пп.14.1.49 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно до ст. 59 Закону "Про господарські товариства", для акціонерних товариств - п. "д" ч. 5 ст.41 цього Закону та ст. 88 Цивільного кодексу України рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами учасників підприємства та засвідчується Протоколом зборів (періодичність виплат має бути встановлено в статуті підприємства).

Згідно вищезазначених норм, підприємство має нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, яка діяла на дату прийняття рішення про виплату дивідендів.

Пунктом 167.5 ст. 167 Податкового кодексу (надалі – ПКУ) встановлено, що ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

18 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у пп. 167.5.2 цього пункту) (пп.167.51 п.167.5 ст. 167 ПКУ).

5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (пп.167.5.2 п.167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп.170.5.3 п.170.5 ст. 170 ПКУ), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

При цьому застосування ставки податку на доходи фізичних осіб, яка визначена у пп.167.5.2 п.167.5 ст. 167 ПКУ, до суми доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, буде можливим у разі, якщо податковий агент є платником податку на прибуток на момент такого нарахування (лист ГУ ДФС у м. Києві від 14.04.2016 №8928/10/26-15-12-05-11).

Якщо підприємство нараховує дивіденди фізичній особі, що підтверджено Протоколом зборів і бухгалтерськими даними, у момент перебування на загальній системі оподаткування за поточний період і за минулі періоди (коли воно було платником єдиного податку), має застосовуватись ставка податку на доходи фізичних осіб 5 відсотків.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за ф. 1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 N 4, доходи фізичних осіб у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "109".

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.