Про екологічний податок

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (далі - Податок) повідомляє.

Товариство поінформувало, що тимчасово (до моменту реалізації або передачі на утилізацію, тощо) розміщує на власних територіях металобрухт, відходи шламу вапняного, люмінесцентних ламп та інше, які утворилися в процесі діяльності структурних підрозділів Товариства. Інформація про укладання договорів зі спеціалізованим підприємством не надана.

Товариство запитує про виникнення у нього податкових зобов'язань з Податку.

Кодексом визначено, що розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

При цьому Кодексом передбачено звільнення від оподаткування Податком суб'єктів, які розміщують відходи, що утворилися від їх господарської діяльності на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п. 240.5 ст. 240 Кодексу).

У разі виникнення відходів, клас небезпеки яких вимагає відповідності ліцензійним умовам до спеціалізованих підприємств, суб'єкти, у тому числі Товариство, можуть бути звільнені від справляння Податку на підставі договорів, що укладені із суб'єктами, які мають необхідні дозвільні документи.

Разом з тим, для забезпечення вимог п. 240.5 ст. 240 Кодексу, суб'єктам, у тому числі Товариству, необхідно облаштувати спеціально відведені місця для тимчасового розміщення відходів та запровадити належний облік відходів різних класів небезпечності для виконання договірних зобов'язань із спеціалізованими підприємствами із утилізації або розміщення (захоронення) відходів.

Що стосується розміщення металобрухту, як вторинної сировини, який утворився в процесі діяльності підприємства, то на зазначені операції не поширюється дія Закону України "Про відходи". Суб'єкти господарювання, які здійснюють таке розміщення не підпадають під визначення платника екологічного податку.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.