Про проект Податкового кодексу України (реєстр. N 7101-1 від 21.09.2010)

Розглянувши проект Податкового кодексу України (реєстр. N 7101-1 від 21.09.2010), внесеного Кабінетом Міністрів України, Федерація профспілок України зазначає наступне.

Виступаючи за необхідність проведення податкової реформи в Україні, ФПУ підтримує положення проекту Податкового кодексу, спрямовані на зниження податкового навантаження на суб'єктів господарювання, підвищення стимулюючої функції податків, посилення відповідальності контролюючих органів та платників податків за порушення норм податкового законодавства, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості національної економіки й вивільненню ресурсів для підвищення заробітних плат.

Разом з тим вважаємо, що окремі розділи проекту Податкового кодексу потребують доопрацювання, оскільки містять положення, які не повною мірою забезпечують реалізацію завдань, визначених Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки щодо зменшення соціальної нерівності та створення такого рівня добробуту громадян, який дозволить Україні за 10 років увійти до 20-ки найбільш економічно розвинених країн світу (G20) та кардинально змінити на краще нині ганебне 85 місце України в рейтингу ООН по індексу людського розвитку.

На переконання Федерації профспілок України реалізація конституційного права громадян на достатній рівень життя (стаття 48 Конституції України) вимагає, в першу чергу, встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, як державної соціальної гарантії, на рівні прожиткового мінімуму. Така ж вимога передбачена і Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Цей захід дозволить знизити податкове навантаження на низькодохідні верстви населення та сприятиме зниженню рівня бідності в країні. Враховуючи, що Податковий кодекс України - це фундаментальний документ, з яким Україна інтегруватиметься до Європейського співтовариства, його норми мають бути гармонізованими з міжнародними, які у більшості передбачають зменшення оподатковуваного доходу громадян на суму витрат, необхідних для відтворення спроможності до праці та гармонійного розвитку особистості. Враховуючи посткризові складнощі, запровадження неоподатковуваного мінімуму на рівні прожиткового мінімуму можливо зробити поетапно протягом 2011-2013 років.

Позитивно оцінюючи певні кроки, зроблені Урядом задля зменшення соціальної нерівності в країні через оподаткування банківських процентів, нерухомого майна, разом з тим вважаємо їх недостатніми. За визначенням Конституції (стаття 1) Україна є соціальною державою, тому має відбутися зміщення акцентів в оподаткуванні доходів фізичних осіб шляхом забезпечення оподаткування заробітної плати за ставками нижчими, або, принаймні, не вищими, ніж доходи від капіталу (дивіденди, банківські проценти, прибуток від оренди та продажу майна тощо). Проектом кодексу, навпаки, пропонується втричі зменшити ставку оподаткування дивідендів; ставки оподаткування інших доходів залишаються меншими за ставки оподаткування заробітної плати.

Реальною підтримкою громадян в умовах підвищення ціни на газ ФПУ вважає звільнення від податку на додану вартість житлово-комунальних послуг, що дозволить не підвищувати тарифи на такі послуги. А звільнення від ПДВ путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення сприятиме здешевленню вартості таких путівок, збільшенню кількості оздоровлених громадян та, в кінцевому результаті, покращенню демографічної ситуації в країні.

Позитивно позначиться на рівні життя українських громадян також встановлення диференційованих ставок податку на додану вартість, зокрема знижених на соціально значущі товари та послуги. Такий підхід активно використовується в країнах ЄС відповідно до Директиви Ради 2006/112/ЄС "Про спільну систему податку на додану вартість" від 28.11.2006.

Концептуальні пропозиції ФПУ до проекту Податкового кодексу, спрямовані на зниження соціальної нерівності та покращення добробуту громадян України, додаються.

Просимо їх врахувати при підготовці проекту Податкового кодексу до другого читання.

Україна за Конституцією (стаття 1) є соціальною державою. ФПУ наполягає на необхідності проведення в Україні соціально орієнтованої податкової реформи та спрямованої на формування податкової системи, яка сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики на середньо- і довгострокову перспективу задля формування фінансових ресурсів, достатніх для забезпечення конституційних прав і гарантій громадян та подальше зростання їх добробуту.

Серед найважливіших питань реформування податкової системи залишаються:

- зміщення акцентів в оподаткуванні трудових доходів фізичних осіб шляхом забезпечення оподаткування заробітної плати за ставками нижчими ніж інші доходи (дивіденди, проценти по депозитних вкладах, прибутки від оренди та продажу майна тощо);

- запровадження диференціації в оподаткуванні доходів громадян шляхом встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи для всіх категорій громадян з одночасним збільшенням єдиної ставки податку з 15% до 17%;

- стимулююче зниження податкового навантаження для виробництва суспільно значущих товарів і послуг.

Реформування окремих податків і зборів

1. Податок з доходів фізичних осіб

Реформування має відбуватися за такими основними напрямами:

1.1 встановлення рівня податкового навантаження на доходи від трудової діяльності, зокрема, у вигляді заробітної плати на рівні нижчому ніж рівень оподаткування інших доходів (дивідендів, процентів по депозитних вкладах, прибутків від оренди та продажу майна тощо);

Обґрунтування: на сьогодні доходи у вигляді процентів на: поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); вклад до небанківських фінансових установ; депозитний (ощадний) сертифікат не оподатковуються - що порушує принцип справедливості в оподаткуванні та протирічить світовій практиці стосовно того, що всі доходи від капіталу мають оподатковуватись.

1.2 поетапне (протягом 2011-2013 рр.) встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи для всіх категорій громадян з одночасним збільшенням ставки податку з 15% до 17%;

1.3 оподаткування доходів, отриманих не за основним місцем роботи, за ставкою 20% без застосування неоподатковуваного мінімуму;

1.4 запровадження непрямих методів для визначення об'єкта оподаткування податку з доходів фізичних осіб, що повинно скоротити тіньову ("конвертну") форму заробітної плати й тим самим збільшити надходження податків до бюджету;

1.5 удосконалення порядку надання податкового кредиту шляхом:

- зміни порядку оформлення податкового кредиту - оформлення податкового кредиту має здійснюватись працедавцем платника податку, а не самим платником податку;

- заміни діючого механізму отримання громадянами податкового кредиту зі щорічного на реалізацію такого права щомісяця (щокварталу);

- розширення можливостей громадян для отримання податкового кредиту шляхом збільшення кількості витрат, які можна відносити на податковий кредит (зокрема, витрати на оплату вартості дошкільної, середньої освіти, навчання в аспірантурі, вартості послуг охорони здоров'я);

1.6 звільнення від оподаткування профспілкових виплат в певному розмірі (не вище суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень - сукупно протягом року, у цьому році - 1220 грн.);

Обґрунтування: Кошти працівників оподатковуються як у складі заробітної плати, так і при отриманні виплат від профспілки, до якої працівник вніс членські внески з сум вже оподатковуваної заробітної плати - у разі настання скрутних випадків. Однак суттю членських внесків якраз і є добровільні солідарні накопичення, зокрема на такі випадки.

2. Податок на нерухомість

Введення податку на нерухомість на наступних засадах:

2.1 встановлення ставок податку не в абсолютному вимірі, а у співвідношенні до розміру середньозваженої вартості квадратного метра житла по Україні чи області;

2.2 забезпечення цільового використання коштів - перерахування 50% суми податку на нерухоме майно до спеціального фонду місцевих бюджетів для використання виключно на будівництво соціального житла та розвиток інфраструктури в цій місцевості.

3. Податок на прибуток підприємств

Врегулювання окремих проблем діяльності неприбуткових організацій:

3.1 включення до переліку доходів профспілкових організацій, які звільнені від оподаткування, всіх доходів на проведення ними основної діяльності (без отримання прибутку).

Обґрунтування: така позиція зумовлена тим, що ДПА України намагається визнати оподатковуваним доходом профспілки безоплатне надання приміщення профкому з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом тощо. Однак, виходячи з норм статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статті 294 Кодексу законів України про працю, роботодавець зобов'язаний створювати умови для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі, організації. Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою).

3.2 запровадження пільгового режиму оподаткування прибутку для платників податку, які уклали колективні договори (угоди) відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди".

Обґрунтування: зниження ставки податку на прибуток стимулюватиме роботодавців до укладення колективних договорів на підприємствах, що, в свою чергу, сприятиме стабілізації роботи підприємств, зростанню їх прибутковості, підвищенню заробітної плати працівникам, підвищенню їх кваліфікації, наданню додаткових соціальних пільг і гарантій для працюючого населення, а відтак додатковим надходженням до бюджетів і Пенсійного фонду.

3.3 віднесення на валові витрати підприємств відрахувань первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу у розмірах, встановлених колективними договорами та угодами.

Обґрунтування: на сьогодні не приведено у відповідність до статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" норми статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п. 5.2) щодо віднесення на валові витрати сум коштів, які роботодавці зобов'язані відраховувати профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у розмірах, встановлених колективними договорами та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

Обов'язковість таких відрахувань передбачена також статтею 250 Кодексу законів про працю України. Причому останнім з цих законів встановлено, що зазначені суми коштів мають відноситися на валові витрати підприємств, а у бюджетній сфері - мають виділятися додаткові бюджетні асигнування.

4. Податок на додану вартість

Реформування має відбуватися за такими основними напрямами:

4.1 зниження загальної ставки податку на додану вартість та запровадження диференційованих ставок цього податку, зокрема, на соціально значущі групи товарів (продукти харчування, за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України).

Обґрунтування: диференційовані ставки цього податку застосовуються в багатьох країнах. Зокрема, в Австрії (20; 12; 10%); Великобританії (17,5; 8; 4; 0%); Ірландії (21; 13,5; 0%); Латвії (18 і 5%); Польщі (22; 7; 3; 0%); Португалії (21; 12; 5%); Словенії (20; 8,5%); Угорщині (25 і 15%); Росії (18; 10; 0%).

4.2 звільнення від податку на додану вартість житлово-комунальних послуг та операцій з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, відпочинок та оздоровлення у закладах, розташованих на території України, члену професійної спілки, до якої зараховуються його членські внески, або його дітям віком до 18 років;

Обгрунтування: зокрема, в Великобританії від ПДВ звільнено операції з землею, поштові, страхові та фінансові послуги, освіта і охорона здоров'я, гральний бізнес і лотереї, професійні спілки, спортивні змагання, твори мистецтва, ритуальні послуги. До товарів з нульовою ставкою відносяться продукти харчування, ліки, книги, і журнали, вугілля, газ та електрична енергія, житлове будівництво, дитячий одяг і взуття, золото, цінні папери, транспортні послуги.

4.3 збільшення граничної суми від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) (при перевищенні якої необхідно в обов'язковому порядку реєструватися платником податку на додану вартість), а також встановлення такої суми не в абсолютному розмірі, а у співвідношенні до розміру державного соціального стандарту чи гарантії (на сьогодні така сума не повинна перевищувати 300 тис.грн. протягом останніх дванадцяти календарних місяців).