Головне управління ДПС у м. Києві
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
Від 15.04.2025 2048/ІПК/26-15-04-01-06
Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо порядку складання податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної при зарахуванні частини оплати за один товар в рахунок оплати за інший товар та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство (постачальник) в лютому відвантажило товар покупцю та одночасно покупцем було здійснено оплату постачальнику за такий товар (далі – товар № 1).
На дату відвантаження товару та отримання коштів постачальником було складено відповідну податкову накладну, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
В березні покупцем було повернено частину товару № 1, при цьому кошти за повернутий товар залишились в постачальника в оплату нового товару (товар № 2).
Покупцем на наступний день після повернення товару № 1, придбано товар № 2 та доплачено залишок коштів за товар № 2.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) якою датою постачальник має зробити розрахунок коригування на суму повернення до податкової накладної;
2) чи повинен постачальник виписувати податкову накладну на товар № 2 на дату повернення частини товару № 1?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє.
Щодо питання 1
З урахуванням норм пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, постачальник на дату повернення покупцем частини товару № 1 повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такого товару та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ після реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування покупцем.
Щодо питання 2
Якщо грошові кошти за повернуту частину товару № 1 покупцю не повертаються, і надалі за домовленістю сторін такі кошти зараховуються в рахунок оплати товару № 2, то на дату підписання документа, на підставі якого кошти за повернуту частину товару № 1, зараховуються в рахунок оплати вартості товару № 2, який надалі буде постачатися таким постачальником покупцю, постачальник повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ, скласти відповідну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.