Про застосування ставок місцевих податків і зборів у 2020 році

Державна податкова служба України на звернення Ради щодо надання роз'яснень стосовно застосування у 2020 році ставок місцевих податків і зборів, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Рада запитує про можливість застосування у 2020 році змін (зменшення) ставок місцевих податків і зборів шляхом застосування до рішень Ради зі встановлення місцевих податків і зборів на 2020 рік, прийнятих у 2018 році, п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 07 грудня 2017 року N 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі - Закон N 2245).

Відповідно до п. 12.3, пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з повноваженнями, наданими Кодексом, органам місцевого самоврядування доручено приймати рішення до початку наступного бюджетного періоду і таке рішення набирає чинності з початку бюджетного періоду (пп. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідними органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Контролюючі органи здійснюють діяльність згідно з функціями та правовими основами, визначеними Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу). Надання правової оцінки рішенням органів місцевого самоврядування не належить до компетенції контролюючих органів.

Разом з цим зазначаємо, що п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2245 визначено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги пп. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, пп. 12.3.4 п. 12.3, пп. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Тобто зазначені норми Кодексу стосуються порядку застосування рішень (не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду) та їх оприлюднення (у термін до 15 липня року, що передує новому бюджетному періоду).

Закон N 2245 набрав чинності з 1 січня 2018 року та розповсюджується на рішення, прийняті органами місцевого самоврядування у 2018 році на 2018 та наступні роки.

Враховуючи зазначене, до рішень Ради, прийнятих у 2019 році та пізніше (незалежно від того, чи вносяться зміни до прийнятих раніше рішень, або чи встановлюються місцеві податки і збори на 2019 та подальші роки), дія п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2245 не поширюється.

Крім цього повідомляємо, що відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", у період з 1 березня по 31 березня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності, а також виключені з об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).