Щодо надання роз’яснення з питань законодавства у сфері стимулювання розвитку цифрової економіки

Міністерство цифрової трансформації України розглянуло Ваше звернення від 13 лютого 2023 року щодо надання роз’яснення з питань законодавства у сфері стимулювання розвитку цифрової економіки, та повідомляє.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 2 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 856, передбачено, що Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сферах розвитку IT-індустрії та розвитку правового режиму Дія Сіті.

1. Щодо методики розрахунку показника середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів, залучених резидентом Дія Сіті.

Пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (далі – Закон № 1667-IX) визначено, що резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів якої (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Розрахунок показника середньооблікової кількості працівників та гіг-спеціалістів, на виконання вимог Закону № 1667-IX, здійснюється з урахуванням положень Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 (далі – Інструкція № 286).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 286 середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників: середньооблікової кількості штатних працівників; середньої кількості зовнішніх сумісників; середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

Отже, працівники, які працюють у резидента Дія Сіті за сумісництвом (у вільний час від основної роботи у іншого роботодавця) та працівники, які поряд зі своєю основною роботою у резидента Дія Сіті виконують роботу за суміщенням професій (посад), враховуються при розрахунку середньооблікової кількості працівників резидента Дія Сіті відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону № 1667-IX.

2. Щодо особливостей розрахунку показника середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів, залучених резидентом Дія Сіті.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 1667-IX резидент Дія Сіті має відповідати одній з вимог, зокрема, щодо розміру середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону № 1667-IX розмір середньої місячної винагороди працівникам та гіг-спеціалістам – сума, що розраховується шляхом ділення суми всіх виплат у вигляді винагороди (заробітної плати) (до утримання податків, зборів та інших обов’язкових платежів), здійснених юридичною особою працівникам та гіг-спеціалістам у відповідному календарному місяці, на загальну кількість працівників та гіг-спеціалістів, яким здійснювалися такі виплати.

Водночас положеннями статті 168 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) врегульовано питання порядку нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, відповідно до яких податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, в силу вищезазначеної норми Кодексу утримання податку з доходів фізичних осіб та його перерахування до бюджету здійснюється в будь-якому разі та не залежить від факту виплати/невиплати такого доходу податковим агентом на користь платника податку, отже, відповідає основним засадам податкового законодавства України та, зокрема, забезпечує надходження до бюджету в умовах війни.

Також пунктом 3 частини четвертої статті 2 Закону № 1667-IX закріплено, що однією з загальних засад правового режиму Дія Сіті є презумпція правомірності діяльності резидентів Дія Сіті – прийняття рішення на користь резидентів Дія Сіті або заявників у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав та обов’язків резидентів Дія Сіті або заявників, або держави, або державних органів чи органів місцевого самоврядування, або їх посадових осіб.

Отже, при визначенні розрахунку середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті враховуватиметься сума виплат у вигляді винагороди та заробітної плати працівникам (в тому числі, які працюють за сумісництвом) та гіг-спеціалістам, що здійснені резидентом Дія Сіті у відповідному календарному місяці. Разом з тим, з урахуванням вищевикладеного вважаємо, що факт нарахування резидентом Дія Сіті доходу у вигляді винагороди (заробітної плати) на користь працівника та гіг-спеціаліста у встановленому відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 1667-IX розмірі, а також утримання ним податку з такого доходу та його подальше перерахування до бюджету може вважатись належним підтвердженням дотримання таким резидентом Дія Сіті відповідної вимоги Закону № 1667-IX.

Водночас інформуємо, що положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Разом з тим зазначаємо, що листи мають рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер та не встановлюють нових правових норм.