Про скасування законодавчих актів у звязку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, яких було піддано насильственому переселенню, і забезпечення їхніх прав"

Керуючись Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, яких було піддано насильственому переселенню, і забезпечення їхніх прав" і виходячи з політичного й соціального значення повного вирішення всіх питань, пов'язаних з відновленням прав народів, що зазнали необгрунтованих репресій, Верховна Рада СРСР

1. Скасувати акти найвищих органів державної влади СРСР, які послужили основою для протиправного насильственого переселення окремих народів з місць постійного проживання, обмеження прав громадян з числа цих народів, а також незаконної ліквідації деяких національно-державних утворень.

Зняти з законодавчих актів Союзу РСР гриф "Не для друку" і гриф секретності з постанов колишнього Державного Комітету Оборони СРСР.

Доручити Кабінетові Міністрів СРСР розсекретити відповідні акти Уряду СРСР.

2. Скасувати:

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 року "Про переселення німців, які проживають у районах Поволжя" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1941 р., N 38);

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 7 вересня 1941 року "Про адміністративний устрій території колишньої Республіки Німців Поволжя" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1941 р., N 40);

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 27 грудня 1943 року "Про ліквідацію Калмицької АРСР і утворення Астраханської області у складі РРФСР";

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 30 червня 1945 року "Про перетворення Кримської АРСР у Кримську область у складі РРФСР";

статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 13 грудня 1955 року "Про зняття обмежень у правовому становищі з німців та членів їхніх сімей, які перебувають на спецпоселенні";

статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 17 березня 1956 року "Про зняття обмежень у правовому становищі з калмиків та членів їхніх сімей, які перебувають на спецпоселенні";

статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1956 року "Про зняття обмежень у правовому становищі з греків, болгар, вірмен та членів Їхніх сімей; які перебувають на спецпоселенні";

статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року "Про зняття обмежень щодо спецпоселення з кримських татар, балкарців, турків - громадян СРСР, курдів, хемшилів та членів їхніх сімей, виселених у період Великої Вітчизняної війни";

статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 липня 1956 року "Про зняття обмежень щодо спецпоселення з чеченців, інгушів, карачаївців та членів їхніх сімей, виселених у період Великої Вітчизняної війни";

статтю 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22 вересня 1956 року "Про зняття з обліку спецпоселення деяких категорій інопідданих осіб, осіб, що не мають громадянства, і колишніх інопідданих, прийнятих у радянське громадянство";

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 9 січня 1957 року "Про утворення Калмицької автономної області у складі РРФСР";

статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 31 жовтня 1957 року "Про зняття обмежень з громадян СРСР азербайджанської національності, переселених з 1944 році з Грузинської РСР";

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 29 серпня 1964 року "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 серпня 1941 року "Про переселення німців, які проживають у районах Поволжя" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1964 р., N 52, ст. 592);

статтю 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 5 вересня 1967 року "Про громадян татарської національності, які проживають у Криму" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1967 р., N 36, ст. 493);

Постанову Президії Верховної Ради СРСР від 5 вересня 1967 року "Про порядок застосування статті 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1967 р., N 36, ст. 494);

Постанову Президії Верховної Ради СРСР від 30 травня 1968 року "Про порядок застосування щодо громадян СРСР - турків, курдів, хемшилів та азербайджанців, які проживали раніше в Грузинській РСР, статті 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року і статті 2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 31 жовтня 1957 року" (Відомості Верховної Ради СРСР, 1968 р., N 23, ст. 188).

3. Визнати за необхідне, щоб Президент СРСР і Кабінет Міністрів СРСР скасували в місячний строк рішення колишнього Державного Кабінету Оборони СРСР і Уряду СРСР у питаннях насильственого переселення окремих народів та обмеження прав громадян з числа цих народів.

4. Скасування зазначених у цій Постанові нормативних актів не означає автоматичного вирішення питань національно-державного устрою й адміністративно-територіального поділу, які виникли внаслідок насильственого переселення окремих народів. Рекомендувати Верховним Радам республік, виходячи з їхньої компетенції, розглянути зазначені питання і прийняти щодо них необхідні рішення, не допускаючи ущемлення прав та законних інтересів громадян, які проживають зараз на відповідних територіях.

5. Кабінетові Міністрів СРСР разом з найвищими органами державної влади й управління республік організувати до кінця 1991 року практичне поновлення законних прав репресованих народів, включаючи надання відповідних пільг громадянам, мобілізованим у роки Великої Вітчизняної війни в робочі колони, а також встановити в міру створення економічних і соціальних умов порядок, розміри та механізм матеріальних компенсацій особам, що безпосередньо зазнали насильственого переселення.