Про оскарження постанови Центральної виборчої комісії від 13 серпня 2007 року N 100

Обставини справи:

Ухвалою суду від 17.08.2007 р. суддею Бачуном О.В. відкрито провадження по справі N 1/40 за позовом "Блоку Юлії Тимошенко" до ЦВК про визнання протиправною та незаконною бездіяльність ЦВК щодо невиконання обов'язку згідно п. 2 ч. 3 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України" по встановленню вимог до форми заяви виборців, тимчасово не здатних пересуватися самостійно, визнання протиправною та незаконною постанови ЦВК від 13.08.2007 р. N 100 в частині встановлення форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України від 30 вересня 2007 р., зобов'язання ЦВК прийняти рішення у формі постанови, якою затвердити обов'язкові вимоги до заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України від 30 вересня 2007 р.

Ухвалою суду від 17.08.2007 р. суддею Бачуном О.В. відкрито провадження по справі N 1/41 за позовом Блоку "Наша Україна - Народна самооборона" до ЦВК про визнання постанови ЦВК від 13.08.2007 р. N 100 "Про форми виборчих документів з позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 р." неправомірною в частині встановлення форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України від 30 вересня 2007 р. (додаток N 4), скасування аб. 4 п. 1 постанови ЦВК від 13.08.2007 р. N 100 "Про форми виборчих документів з позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 р.", визнання неправомірної бездіяльності ЦВК по невстановленню у постанові ЦВК від 13.08.2007 р. N 100 вимог, що зобов'язують дільничні виборчі комісії перевіряти та підтверджувати відомості, які містяться в заяві виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України від 30 вересня 2007 р., зобов'язання ЦВК прийняти рішення про роз'яснення щодо здійснення перевірки та підтвердження дільничними виборчими комісіями даних, які містяться в заявах, з проханням забезпечити йому голосування за місцем перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України від 30 вересня 2007 р., перед прийняттям дільничними виборчими комісіями рішення в порядку п. 2 ч. 3 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Ухвалами суду по справах призначено попереднє судове засідання на 18.08.2007 р. о 11.00 та 11.30.

Ухвалою суду від 18.08.2007 р. справи об'єднано в одне провадження, витребувано докази по справі, а також закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.

В судовому зсіданні 20.08.2007 р. представники позивачів підтримали заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд В С Т А Н О В И В:

13.08.2007 р. постановою Центральної виборчої комісії N 100 було встановлено форми виборчих документів з позачергових виборів народних депутатів України 30.09.2007 р., зокрема, додатком N 4 затверджено форму заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 30.08.2007 р.

Затверджена ЦВК форма заяви (додаток N 4 до постанови N 100 від 13.08.2007 р.) передбачає від виборців, що тимчасово не здатні самостійно пересуватися, лише зазначення причини (за віком - зазначити дату народження; у зв'язку з інвалідністю - зазначити групу інвалідності; за станом здоров'я - конкретизувати вказану причину).

ЦВК в частині вимог до заяви зазначила наступне:

заява пишеться власноручно та подається до дільничної виборчої комісії поштою або через інших осіб;

заява має надійти до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів, тобто не пізніше 20 години 28 вересня 2007 року;

на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному лікувальному закладі, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму, засвідченої головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою цього лікувального закладу.

Питання про затвердження форми та вимог до заяви виборців, тимчасово не здатних самостійно пересуватися розглядалося на засіданні ЦВК двічі.

Перше засідання з цього приводу відбулося 07.08.2007 року та у зв'язку з тим, що між членами ЦВК виникла дискусія з приводу встановлення вимог до заяви, розгляд даного питання було перенесено для опрацювання. Однак, на другому засіданні ЦВК, яке відбулося 13.08.2007 р., затверджено форму заяви без встановлення відповідних до неї вимог.

Позивачі вважають, що ЦВК в порушення вимог ч. 3 п. 2 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України" при затвердженні форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, не встановила обов'язкових вимог до такої заяви.

Зокрема, позивач - "Блок Юлії Тимошенко" - на підтвердження заявлених вимог зазначає наступне.

Відповідно до ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України" виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цього виборця. Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем виборів на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.

Ч. 3 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що до витягу із списків виборців включаються: без рішення комісії - виборці, постійно не здатні самостійно пересуватись, щодо яких у списку виборців зазначена відповідна відмітка; за рішенням дільничної виборчої комісії - виборці, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися, на підставі їх заяви. Форма такої заяви та вимоги до неї встановлюються Центральною виборчою комісією.

На думку позивача, форма заяви - це встановлений зразок заповнення документу, а вимога до заяви, це певні побажання, прохання імперативного характеру, дотримання яких є обов'язковою передумовою для юридичної дійсності документу.

Тобто, ЦВК у додатку N 4 фактично не встановила жодних вимог до заяви, а лише переписала вже існуючі положення частини 5, 8 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України", тоді як ч. 3 п. 2 ст. 84 вказаного закону саме від ЦВК вимагається встановлення нею вимог до заяви виборців, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися.

На думку позивача, ЦВК, затвердивши форму заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, фактично надала привілеї тим виборцям, які тимчасово не здатні пересуватися з причин віку, інвалідності, стану здоров'я, передбачивши для них лише подання до дільничної виборчої комісії встановленої форми власноручно написаної заяви, тоді як виборцям, що перебувають у стаціонарному лікувальному закладі, для голосування на спеціальній виборчій дільниці, що утворені у стаціонарному лікувальному закладі, необхідно подати власноручно написану заяву з проханням забезпечити голосування за місцем його перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму, ще й засвідчену головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою лікувального закладу.

Позивач - Блок "Наша Україна - Народна самооборона" - на обґрунтування позовних вимог додатково зазначив наступне.

Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про особливості застосування Закону України "Про вибори Президента України" при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року" (справа про особливості застосування Закону України "Про вибори Президента України") від 24.12.2004 N 22-рп/2004 (далі за текстом - Рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004), різні групи однієї категорії виборців не можуть бути поставлені в нерівні умови щодо здійснення виборчого права.

Виходячи з такого висновку Конституційного Суду України, в межах категорії виборців, які не здатні самостійно пересуватися, і група виборців, яка не може пересуватися постійно, і група виборців, яка не може пересуватися тимчасово, поставлені чинним законодавством України в рівні умови щодо здійснення ними виборчих прав.

Такий висновок також підтверджується і змістом ч. 1 ст. 84 Закону "Про вибори народних депутатів України", яка гарантує можливість голосувати за місцем перебування виборцям, які не здатні пересуватися самостійно, незалежно від того, чи вони це не здатні робити постійно, чи тимчасово.

Отже, на думку позивача, із системного аналізу ст.ст. 24, 71 Конституції України, ст.ст. 3, 40, 44, 45, 84 Закону "Про вибори народних депутатів України", Рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 у їх сукупності можна зробити висновок, що при вирішенні дільничними виборчими комісіями питання щодо голосування за місцем перебування груп виборців, які постійно чи тимчасово не здатні пересуватися самостійно, мають бути застосовані рівні умови та критерії перевірки та підтвердження відомостей про цих виборців, які містяться у відповідних заявах.

В той же час, постановою ЦВК N 100 від 13.08.2007 та бездіяльністю ЦВК щодо затвердження форми N 4, в межах категорії виборців, які не здатні самостійно пересуватися, групу виборців, що не може це робити тимчасово, поставлено в більш вигідні, нерівні умови щодо групи виборців, що не може це робити постійно.

Відповідач - Центральна виборча комісія - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" зобов'язує ЦВК та її членів діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами.

Не перевищуючи своїх визначених повноважень ЦВК постановою від 13.08.2007 р. N 100 встановила форму заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися, про включення його до витягу із списку виборців для організації голосування за місцем перебування та вимоги до неї.

ЦВК вважає безпідставними вимоги позивачів щодо зобов'язання дільничних комісій перевіряти та підтверджувати відомості, які містяться в заяві виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 30.09.2007 р.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону дільнична виборча комісія отримує список виборців від окружної виборчої комісії, складає список виборців у випадках, передбачених Законом, надає його до загального ознайомлення, а також вносить до нього зміни.

ЦВК не наділена повноваженнями зобов'язувати ДВК вчиняти дії, які не передбачені Законом, чим є зобов'язання перевіряти дані, що містяться у заяві виборця, тимчасово не здатного самостійно пересуватися.

ЦВК вважає, що ч. 5 ст. 40 Закону, яка зобов'язує робочу групу обліку виборців на час підготовчого етапу виборчого процесу складати загальний список виборців, не може бути використана в даному випадку, так як Закон не визначає, у який спосіб група обліку виборців вчиняє перевірку та яким чином інформація про осіб, які не здатні самостійно пересуватися, має бути підтверджена.

Порядок уточнення робочими групами обліку виборців списків виборців під час проведення позачергових виборів народних депутатів України відмінний від встановленого ст. 40 Закону порядку уточнення під час проведення чергових виборів народних депутатів України.

Законом передбачено можливість уточнення списків виборців після їх отримання ДВК звичайних дільниць у порядку ст.ст. 43 - 45 Закону. Але згідно зазначених норм робоча група обліку виборців відсторонена від внесення змін до списків виборців. Розглядати скарги про неправильності у списках виборців Закон наділив дільничні та окружні виборчі комісії, а також суд.

Також ЦВК не погоджується з висновком позивачів про те, що оскаржуваною постановою ЦВК встановила привілеї тим виборцям, які тимчасово не здатні пересуватися за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я поряд з виборцями, які включені до списків спеціальних виборчих дільниць, так як обов'язок засвідчити власноручно написану заяву головним лікарем та печаткою закладу є прямою вимогою Закону.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України" виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв'язку з інвалідністю чи за станом здоров'я не здатний пересуватися самостійно, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування цього виборця.

Ч. 3 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України" встановлено, що до витягу із списків виборців включаються: без рішення комісії - виборці, постійно не здатні самостійно пересуватись, щодо яких у списку виборців зазначена відповідна відмітка; за рішенням дільничної виборчої комісії - виборці, які тимчасово не здатні самостійно пересуватися, на підставі їх заяви. Форма такої заяви та вимоги до неї встановлюються Центральною виборчою комісією.

Отже, ч. 3 п. 2 ст. 84 Закон України "Про вибори народних депутатів України" вимагає від ЦВК встановлення форми заяви та вимог до неї.

Аналізуючи затверджену постановою ЦВК від 13.08.2007 р. N 100 форму заяви виборця, тимчасово не здатного самостійно пересуватися, суд дійшов висновку про те, що ЦВК фактично не виконано свого обов'язку щодо встановлення вимог до заяви.

ЦВК в частині вимог до заяви лише зазначила відомості, які вже містяться в положеннях ч. 5, 8 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Щодо вимог до заяви ЦВК процитувала вимоги ч. 5, 8 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України", зазначивши, що заява пишеться власноручно та подається до дільничної виборчої комісії поштою або через інших осіб; така заява має надійти до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів, тобто не пізніше 20 години 28 вересня 2007 року; на спеціальній виборчій дільниці, утвореній у стаціонарному лікувальному закладі, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму, засвідченої головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою цього лікувального закладу.

Зазначення ЦВК у формі заяви строку її подачі (заява має надійти до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів, тобто не пізніше 20 години 28 вересня 2007 року) до дільничної виборчої комісії, не можна вважати встановленням вимог до неї, оскільки визначення ЦВК дати подання заяви є лише дублюванням припису закону, та не встановлює самостійної вимоги.

Встановивши форму заяви, але не зазначивши індивідуальних вимог до неї, ЦВК не виконала обов'язку, покладеного на неї ч. 3 п. 2 ст. 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України".

Зазначена бездіяльність ЦВК може призвести до необґрунтованого та безпідставного голосування широкого кола громадян за місцем перебування, що, у свою чергу, може мати наслідком зловживання виборчим правом, порушення виборчих прав виборців, що голосуватимуть на виборчих дільницях та, відповідно, потенційною підставою для оскарження результатів виборів.

Крім того, суд вважає, що в даному випадку бездіяльність ЦВК призвела до порушення конституційного принципу рівності конституційних правах громадян (ст. 24 Конституції України) , якими є виборчі права.

Ч. 8 ст. 2 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено заборону будь-яких прямих чи непрямих привілей або обмежень виборчих прав громадян України.

Враховуючи той факт, що у формі заяви, затвердженою ЦВК 13.08.2007 р., не встановлені окремі вимоги для виборців, тимчасово не здатних пересуватися самостійно, суд погоджується з думкою позивачів про те, що виборці однієї категорії знаходяться в різних умовах.

ЦВК фактично надала привілеї тим виборцям, які тимчасово не здатні пересуватися з причин віку, інвалідності стану здоров'я, передбачивши для них лише подання до дільничної виборчої комісії встановленої форми власноручно написаної заяви, тоді як виборцям, що перебувають у стаціонарному лікувальному закладі, для голосування на спеціальній виборчій дільниці, що утворені у стаціонарному лікувальному закладі, необхідно подати власноручно написану заяву з проханням забезпечити голосування за місцем його перебування у зв'язку з необхідністю дотримання постільного режиму, ще й засвідчену головним лікарем, підпис якого засвідчується печаткою лікувального закладу.

Дії Центральної виборчої комісії свідчать про ознаки неоднакового застосування законодавства про вибори, зокрема в частині забезпечення рівності прав окремих категорій виборців.

Законодавством дійсно передбачені конкретні вимоги для голосування за місцем перебування лише для однієї категорії виборців: які постійно не здатні самостійно пересуватись, тоді як для виборців, що тимчасово не здатні пересуватися, на рівні Закону спеціальних вимог щодо підтвердження факту нездатності пересуватися не встановлено.

Тим не менше ЦВК, враховуючи принцип рівності конституційних прав, має повноваження не допустити надання певних привілеїв певним групам виборців у порівнянні з іншими, що нею не зроблено.

Стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про особливості застосування Закону України "Про вибори Президента України" при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року" (справа про особливості застосування Закону України "Про вибори Президента України") від 24.12.2004 N 22-рп/2004, то суд вважає, що висновки, яких дійшов суд при розгляді цієї справи, не стосуються предмета розгляду по справі N 1/40-41, так як Конституційний Суд України розглядав спір щодо обмежень у реалізації виборчих прав громадян, що не здатні пересуватися самостійно, тобто, громадян, щодо яких законом визначено процедуру підтвердження нездатності пересуватися.

В даному випадку істотною обставиною, що впливає на висновок суду про протиправність бездіяльності ЦВК, є саме те, що подати заяву про голосування за місцем його перебування у зв'язку з тимчасовою нездатністю пересуватися самостійно, може будь-яка особа без будь-яких обмежень.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ЦВК здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій, приймає обов'язкові для використання в роботі виборчих комісій роз'яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори.

Таким чином, з метою уникнення порушень вимог законодавства про вибори під час голосування виборцями за місцем перебування, суд вважає, що ЦВК у формі заяви виборця, тимчасово нездатного пересуватися, самостійно має роз'яснити та передбачити обов'язкові вимоги до заяви, які дадуть змогу дільничним виборчим комісіям обґрунтовано перевірити та встановити наявність підстав для голосування виборців за місцем перебування.

Суд вважає, що ЦВК у новій редакції постанови з цього приводу повинен зазначити, що засвідчення волі виборця та факту тимчасової неможливості самостійно пересуватися, може проводитися шляхом засвідчення заяви лікуючим лікарем, лікарем швидкої допомоги, нотаріусом, уповноваженим працівником житлово-експлуатаційної дільниці, працівником відділу кадрів у разі нещасного випадку на виробництві, а також шляхом перевірки звернення членами дільничної виборчої комісії за місцем проживання виборця, головою та секретарем сільської, селищної ради та ін.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною та незаконною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо невиконання обов'язку по встановленню вимог до форми заяви виборців, тимчасово нездатних пересуватися самостійно; визнання протиправною та незаконною постанову Центральної виборчої комісії від 13 серпня 2007 року N 100 в частині встановлення форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час проведення позачергових виборів; зобов'язання Центральну виборчу комісію прийняти рішення у формі постанови якою затвердити обов'язкові вимоги до заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року щодо зобов'язання Центральної виборчої комісії до проведення реєстрації кандидатів у народні депутати позивача також підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160 - 163, 172, 177 КАС України, ст.ст. 2, 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України", суд П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо невиконання обов'язку, передбаченого пункту 2 частиною 3 статті 84 Закону України "Про вибори народних депутатів України" по встановленню вимог до форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно.

3. Визнати протиправною постанову Центральної виборчої комісії від 13 серпня 2007 року N 100 в частині встановлення форми заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року (додаток N 4);

4. Зобов'язати Центральну виборчу комісію прийняти рішення у формі постанови, якою затвердити обов'язкові вимоги до заяви виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року, а також прийняти рішення про роз'яснення щодо здійснення перевірки та підтвердження дільничними виборчими комісіями даних, які містяться в заяві виборця, тимчасово не здатного пересуватися самостійно, з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування під час проведення позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року.

5. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.