Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Київською міською державною адміністрацією

На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз рішень голів місцевих державних адміністрацій, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.11.97 р. N 1776 створено госпрозрахункову службу пасажирських перевезень (в подальшому - Служба) і затверджено відповідне положення про неї (Додаток до розпорядження, в подальшому - Положення), яким визначено її правовий статус: мета і предмет діяльності, права, основні засади управління її діяльністю, структуру Служби, визначено джерела формування її майнової бази. Аналіз документів, які регламентують правові засади діяльності місцевих органів виконавчої влади, а також самого Положення, свідчить про допущення з боку Київміськдержадміністрації при його прийнятті порушень чинного законодавства України (в тому числі, перевищення повноважень), а саме:

1. Конституція України (стаття 92) встановлює, що виключно законами України визначається організація та діяльність органів виконавчої влади. Отже, посилання на Указ Президента України від 07.02.98 р. N 92/98 "Про деякі питання здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі" при визначенні повноважень є некоректним.

2. Щодо статті 5 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.93 р. N 3353-12 (з наступними змінами і доповненнями), то вона визначає повноваження місцевих органів виконавчої влади виключно в частині контролю за дорожнім рухом, а не у всій сфері транспорту взагалі.

3. Якщо виходити з того, що Київська міська державна адміністрація має визначені законодавством повноваження в галузі транспортного обслуговування населення, то жодний нормативний акт не передбачає її права делегувати ці повноваження створюваним нею юридичним особам - госпрозрахунковим організаціям. При цьому Положення містить в собі правові норми, що суперечать також низці нормативних актів, прийнятих Київміськдержадміністрацією.

Зміст Положення суперечить розпорядженню Київської міської державної адміністрації від 26.04.96 р. N 623 (яким було затверджено Тимчасове положення про управління транспорту Київської міської державної адміністрації (в подальшому - Розпорядження), в частині надання Службі відповідних прав, які визначені Розпорядженням як функції управління транспорту (зокрема, щодо розгляду і погодження графіків руху міського пасажирського транспорту, організації обстеження пасажиро-, машинопотоків, обстеження маршрутів, визначення потреб рухомого складу міського пасажирського транспорту тощо). Таким чином, постає питання про правомірність виконання самостійною юридичною особою, яка має на меті отримання прибутку, функцій, покладених на державний орган, на платній основі.

4. Виходячи із змісту Положення, не можна встановити, які конкретно функції покладено на Службу (відповідний пункт, що мав би розкривати їх - відсутній). Служба безпосередньо підпорядковується управлінню транспорту Київміськдержадміністрації (п.1.1 Положення), а із змісту листа Київміськдержадміністрації від 23.07.98 р. за N 008-785 до Державного комітету України з питань розвитку підприємництва стає зрозумілим, що на Службу через об'єктивні обставини покладається частина функцій, що мають виконуватися управлінням транспорту. Пунктом 2 Положення визначено мета і предмет діяльності, а п.3 - права Служби (щодо обов'язків - то невідомо, чи покладені вони взагалі на це утворення). Якщо існує нагальна необхідність в існуванні такої організації, то необхідно встановити її обов'язки з метою встановлення можливості застосування заходів впливу в разі неналежного виконання Службою своїх обов'язків.

Пунктом 2.1 Положення визначено, що Служба створена з метою надання послуг юридичним та фізичним особам в організації пасажирських перевезень згідно з діючими в Україні нормативними актами з цих питань. З метою більш детального визначення повноважень Служби необхідно було б конкретизувати, які саме послуги в організації перевезень вона надає. Так, і пунктом 3.1 Положення також встановлено, що Служба має право укладати договори щодо господарської діяльності з юридичними та фізичними особами на види послуг, що входять в коло діяльності Служби. Проте і тут не визначено відповідного їх переліку.

5. Служба є додатковим контролюючим органом за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності, оскільки дублює в ряді випадків функції, покладені на управління транспорту Київміськдержадміністрації. А саме, згідно з п.3 Положення Служба забезпечує правильність застосування тарифів на перевезення пасажирів, а Розпорядженням встановлено, що управління контролює стан фінансування галузі. Таким чином, має місце неузгодженість функцій цих двох державних структур.

6. Зазначена Служба є фактично підприємством, оскільки займається наданням послуг юридичним та фізичним особам (п.2.1 Положення), займається комерційно-господарською діяльністю (п.3.1. Положення), її доходи утворюються за рахунок оплати її послуг підприємствами та громадянами (п.5.3 Положення), "основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності служби є прибуток" (п.6.1 Положення).

Таким чином, організаційні та контрольні повноваження Київської міської державної адміністрації фактично надані суб'єкту підприємницької діяльності, що суперечить чинному законодавству України.

7. Служба створена Київської міською державною адміністрацією з порушенням антимонопольного законодавства України, а саме: ст.4 та 6 Закону України від 18.02.92 р. N 2132-12 (з наступними змінами і доповненнями) "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції", які визначають критерії встановлення факту зловживання монопольним становищем на ринку, а також ті дії органів влади і управління, які визнаються дискримінацією підприємців. Служба фактично є монополістом у сфері надання послуг юридичним та фізичним особам в організації пасажирських перевезень та внаслідок цього має можливість встановлювати монопольно високі ціни на свої послуги, що є зловживанням монопольним становищем.

У зв'язку з вищенаведеним, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва В И Р І Ш И В:

Запропонувати Київській міській державній адміністрації в місячний термін скасувати розпорядження від 04.11.97 р. N 1776, і, відповідно, ліквідувати госпрозрахункову службу пасажирських перевезень. Рекомендувати у зв'язку з цим створити у складі управління транспорту Київської міської державної адміністрації госпрозрахунковий відділ, який мав би надавати послуги юридичним та фізичним особам в частині організації пасажирських перевезень (перелік яких повинен встановлюватися в положенні про цей підрозділ і який повинен бути вичерпним), а також виконувати функції робочого органу тимчасового конкурсного комітету з проведення конкурсу щодо визначення перевізників пасажирів автомобільним транспортом у м.Києві, порядок проведення якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.96 р. N 1346. Зокрема, цей підрозділ мав би готувати матеріали до засідань тимчасового конкурсного комітету, оформляти протоколи рішень тимчасового конкурсного комітету, готувати проекти договорів на виконання транспортних робіт відповідно до рішень тимчасового конкурсного комітету та вести облік їх видачі, готувати звіти, пропозиції та рекомендації тимчасовому конкурсному комітету з питань організації роботи пасажирського транспорту, продовження та розірвання угоди з перевізниками.

Рішення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності є обов'язковим для виконання.