Щодо застосування норм Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів"

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула лист Товариства щодо застосування норм Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (зі змінами) (далі - Закон N 481), Кодексу та в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено па контролюючі органи.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом N 481.

У запиті Товариство поінформувало, що являється платником податку на прибуток на загальних підставах, основним видом економічної діяльності якого є функціонування спортивних споруд.

З урахуванням викладено, Товариство звертається з проханням надати інформацію щодо реалізації алкогольних напоїв у закритих спортивних спорудах та на відкритих спортивних майданчиках, а саме:

1. Чи має право суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність ресторанів, здійснювати реалізацію алкогольних напоїв у закритих спорудах? Якщо так то яких саме?

2. Чи має право суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність ресторанів, здійснювати реалізацію алкогольних напоїв включаючи міцні напої, на відкритих спортивних майданчиках, що входять до комплексу спортивних споруд та розташовані на їх території? Якщо так то яких саме?

3. Які правові наслідки (відповідальність) передбачені для платника податків, який здійснює реалізацію алкогольних напоїв, включаючи міцні напої у закритих спорудах, за умови наявності ліцензії?

4. Які правові наслідки (відповідальність) настають для Товариства, за передачу в оренду частини нежитлових приміщень (закритої спортивної споруди) іншим суб'єктам господарювання з метою здійснення господарської діяльності ресторанів та реалізацію ними спиртних напоїв без відома Товариства?

Щодо питання 1

Алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродінні цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідне з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (абзац сьомий ст. 1 Закону N 481).

Статтею 153 Закону N 481 визначено перелік обмежень щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема:

у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі).

Отже, продаж алкогольних напоїв у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі) заборонено.

Щодо питання 2

Місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абзац чотирнадцятий ст. 1 Закону N 481).

Отже, реалізація алкогольних напоїв здійснюється лише в приміщеннях будівлі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів.

Щодо питань 3, 4

За порушення норм Закону N 481, щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за порушення норм Закону N 481 передбачена частиною другою ст. 17 Закону N 481.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема:

за порушення вимог статті 15-3 Закону N 481 передбачена фінансова санкція у розмірі - 6800 гривень (в частині продажу алкогольних напоїв у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі), тобто у невизначених для цього місцях).

Водночас, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема:

порушення вимог статті 15-3 Закону N 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягай 18 років або у не визначених для цього місцях.

Поряд з цим повідомляємо, що фінансова санкція яка передбачена частиною другою ст. 17 Закону N 481, застосовується до суб'єктів господарювання які фактично здійснюють продаж алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.