Щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що воно є платником акцизного податку та розпорядником акцизних складів, які зареєстровані в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Платник податків здійснює реалізацію пального, яке зберігається на акцизних складах.

Як зазначено у запиті, Товариству видана ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, а також ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання.

Крім цього, Товариство використовує автоцистерни, які зареєстровані пересувними акцизними складами, для заправки пальним власної техніки.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

Яку ліцензію слід отримати платнику податків у разі здійснення заправки пального власних/орендованих автотранспортних засобів через паливороздавальні колонки з ємностей, що розташовані на акцизних складах розпорядниками яких є Товариство?

Чи необхідним та достатнім для Товариства у такому разі буде отримання ліцензії на зберігання пального?

Чи вважатиметься операція заправки автотранспортних засобів для власного споживання пальним, яке зберігається на акцизному складі Товариства, роздрібним продажем пального?

Яку ліцензію слід отримати платнику податків, у разі наповнення пальним власних/орендованих автоцестерн, що зареєстровані пересувними акцизними складами розпорядниками яких є Товариство, через паливні стояки з акцизних складів розпорядником яких є Товариство?

Яку ліцензію слід отримати платнику податків, у разі наповнення пальним із автоцистерн, що зареєстровані пересувними акцизними складами розпорядником якого є Товариство?

Чи вважатиметься операція щодо повернення матеріальних цінностей, які зберігатимуться на акцизному складі Товариства, продажем пального?

До запитань 1, 2, 3, 4 та 5.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 481).

Статтею 1 Закону N 481 визначено:

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

виробництво пального - діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби (ст. 15 Закону N 481).

Статтею 15 Закону N 481 також визначено перелік документів необхідних для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією пального розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Відповідно ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, якщо Товариство відпускає пальне через паливороздавальні колонки в паливні баки власних або орендованих транспортних засобів, чи у власні або орендовані автоцистерни для власного споживання то при здійснення такого виду діяльності Товариству необхідно отримати ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) на кожне місце зберігання пального.

Операція щодо повернення пального яке зберігається на акцизному складі Товариства підпадає під визначення реалізація відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Разом з цим, до звернення не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення Товариством господарських операцій.

Пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.