Щодо надання розяснення

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист N 1106 від 12.02.2004 р. стосовно подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів приватним підприємцем і повідомляє.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (у редакції Закону України від 18.02.97 р. N 75/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 1963-XII), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Відповідно до ст. 6 Закону N 1963-XII, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів самостійно обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

За формою та порядком, установлених наказом ДПА України від 17.09.2001 р. N 373та затверджених у Міністерстві юстиції України 05.10.2001 р. за N 862/6053, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 03.06.2002 р. N 257, юридичними особами на основі бухгалтерського звіту (балансу) складається розрахунок суми податку, що подається за місцем їх знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду.

Відповідно до статті 5 Закону N 1963-XII, юридичні особи податок з власників транспортних засобів сплачують щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а фізичні особи - перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щороку або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд, за наявності документів, що підтверджують сплату податку. Тобто власники транспортних засобів зобов'язані пред'являти органу, який здійснює реєстрацію, перереєстрацію або технічний огляд транспортного засобу, квитанцію чи платіжне доручення про сплату податку в повній сумі, а платники, які звільнені від сплати цього податку, - документ, що дає право на користування пільгою із зазначеного податку. У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не проводяться.

Відповідно до Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. N 141, визначено, що власники транспортних засобів зобов'язані подати належні їм транспортні засоби для технічного огляду на місце і в термін, визначений відповідним органом, що проводить технічний огляд.

За неможливості подання транспортного засобу на місце технічного огляду (через несправність чи з інших причин) у встановлений строк його власник сплачує податок за цей транспортний засіб на загальних підставах, а документ про сплату податку пред'являє органу, який провадить технічний огляд, разом з письмовою заявою про неможливість подання транспортного засобу для технічного огляду.

Враховуючи вищезазначене, якщо транспортний засіб придбано фізичною особою, то вона, відповідно до вимог статті 6 Закону N 1963-XII, не повинна подавати розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів.