Щодо форм внесення додаткового вкладу учасника до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

Держкомпідприємництва України розглянув лист стосовно форм внесення додаткового вкладу учасника до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю і повідомляє таке.

Частина друга ст. 144 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) містить правило, згідно з яким не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Разом з тим аналіз ст. 144 ЦК окремо, а також у поєднанні з іншими правовими нормами дає підстави вважати, що законодавча заборона зарахування вимог учасника до товариства і зобов'язання такого учасника внести вклад до статутного капіталу товариства не поширюється на випадки збільшення статутного капіталу шляхом внесення додаткових вкладів. Такий висновок випливає з наступного.

З аналізу структури ст. 144 ЦК вбачається, що частини перша і третя зазначеної статті встановлюють обов'язкові правила щодо формування статутного капіталу ТОВ на етапі створення товариства. Так, в частині першій містяться визначення статутного капіталу та його призначення, а також робиться вказівка на те, що розмір статутного капіталу ТОВ не може бути меншим розміру, встановленого законом. Згідно з частиною першою ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" розмір статутного фонду ТОВ повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним зарплатам, виходячи із ставки мінімальної зарплати, яка діє на момент створення ТОВ.

Частина третя ст. 144 ЦК встановлює обов'язок учасників сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів до моменту держреєстрації ТОВ. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності ТОВ. Якщо учасники протягом першого року діяльності ТОВ не сплатили повністю суму своїх вкладів, ТОВ повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію ТОВ.

Таким чином, вимога частини другої ст. 144 ЦК щодо обов'язковості внесення учасниками своїх вкладів до статутного капіталу ТОВ і неможливості звільнення від такого обов'язку шляхом зарахування вимог до ТОВ стосується лише первинних ) вкладів учасників з огляду на розміщення цього правила між нормами, які стосуються саме таких вкладів учасників товариства.

Водночас порядок збільшення статутного капіталу існуючого ТОВ передбачено в частині шостій ст. 144 ЦК Відповідно до неї збільшення статутного капіталу ТОВ допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом ТОВ.

Таким чином, збільшення статутного капіталу вже існуючого ТОВ шляхом внесення додаткових вкладів учасниками є, скоріше, їх правом, а не обов'язком. Таке право реалізується шляхом прийняття відповідного рішення зборами ТОВ, які вправі самостійно визначати розмір, форму і порядок внесення учасниками додаткових вкладів (п."а" частини першої ст. 59 Закону України "Про господарські товариства").

У цьому випадку (при внесенні додаткових вкладів) ТОВ не позбавлене права проводити зарахування зустрічних однорідних вимог із іншими особами, зокрема учасниками товариства, на загальних підставах, визначених у ст. 601 Цивільного кодексу України.

Втім, при визначенні форм додаткових вкладів зборам учасників слід брати до уваги вимоги частини третьої ст. 86 Господарського кодексу України, згідно з якою забороняється використовувати для формування статутного фонду ТОВ бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

З огляду на вищезазначене, не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення первинного вкладу до статутного капіталу ТОВ, заявленого на момент держреєстрації ТОВ, у тому числі шляхом зарахування вимог до ТОВ. Це правило не поширюється на збільшення статутного фонду ТОВ шляхом внесення додаткових вкладів учасниками.