Щ)одо окремих питань оподаткування професійної спілки

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування професійної спілки та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Щодо оподаткування неприбуткових організацій

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами ( абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначає Закон України від 15 вересня 1999 року N 1045-ХIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (далі - Закон N 1045).

Статтею 1 Закону N 1045 встановлено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Первинною організацією профспілки є добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.

Визначення власності профспілок, їх об'єднань регламентовано ст. 34 Закону N 1045.

Так, профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.

Право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі:

придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством;

передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, державними органами або органами місцевого самоврядування.

Профспілки, їх об'єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

З метою реалізації статутних завдань профспілки, їх об'єднання, які є юридичними особами, можуть здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом надання безоплатних послуг, робіт, створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формувати відповідні фонди, кредитні спілки (ст. 35 Закону N 1045).

Отже, утворена згідно із Законом N 1045 та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій професійна спілка не сплачує податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності відповідно до закону, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

При цьому окремо зауважимо про необхідність дотримання професійною спілкою положень ст. 35 Закону N 1045, які передбачають, що для реалізації статутних завдань необхідна господарська та фінансова діяльність може здійснюватися такою організацією шляхом надання саме безоплатних послуг, робіт, а також створення в установленому законодавством порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, формування відповідних фондів, кредитних спілок.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо можливості реєстрації неприбуткової організації платником єдиного податку

Главою 1 розділу XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема, юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Крім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, встановлене пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу).

Спрощена система оподаткування - спеціальний податковий режим, який передбачає звільнення платників єдиного податку від сплати окремих податків, у т.ч. податку на прибуток підприємств (п. 297.1 ст. 297 Кодексу).

Одночасне перебування юридичної особи на податкових режимах, які передбачають звільнення від сплати податку на прибуток підприємств, та включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій та до Реєстру платників єдиного податку не дозволяється.

Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу, за умови виключення її з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Щодо відсутності статутного капіталу у платника єдиного податку

Згідно з пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам - платникам єдиного податку.

Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100 відсотків.

Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників - юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.