ГУ ДФС у м. Києві
Лист
26.01.2017 № 1712/10/26-15-12-05-11
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_", щодо застосування різниць, що виникають при здійсненні фінансових операцій, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.
Різниці, які виникають при коригуванні фінансового результату до оподаткування, встановлені статтями 138 – 140 ПКУ.
Під борговими зобов’язаннями для цілей п. 140.1 ПКУ слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
Згідно з п. 140.2 ст. 140 ПКУ, для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.
Пунктом 140.3 ст. 140 ПКУ встановлено, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 цієї статті.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація), затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897, який набрав чинності з 1 грудня 2015 року.
З урахуванням вимог п. 140.2 ст. 140 ПКУ, рядок 3.1.1 додатку РІ, Декларації заповнюється за умови, що:
платник має боргові зобов’язання перед пов’язаною особою – нерезидентом (критерії пов’язаності наведено в пп. 14.1.159 ПКУ);
сума таких боргових зобов’язань (БЗ) перевищує суму власного капіталу в 3,5 рази (для фінансових установ та лізингових компаній – у 10 разів).
Якщо ці умови виконуються, у рядку 3.1.1 зазначається сума коригування, яка розраховується за формулою:
С збільш = СП - (ФРО + ФВ + АВ) / 2, де:
С збільш – сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;
СП – сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку;
ФРО – фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;
ФВ – фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;
АВ – сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
З урахуванням вимог п. 140.3 ст. 140 ПКУ, у рядку 3.2.1 відображаються проценти на користь пов’язаної особи – нерезидента, які в попередніх звітних періодах збільшили фінансовий результат відповідно до п. 140.2 ст. 140 ПКУ за рядком 3.1.1 цього додатка.
Однак вони відображаються не в повному розмірі, а в сумі, яка щорічно зменшується на 5 відсотків до повного її погашення.
Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
| Заступник начальника | Е.М.Пруднікова |