Щодо застосування РРО при пересиланні товарів покупцям — фізичним особам через ТОВ "Нова пошта" на умовах післяплати

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи/- підприємця (далі - Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПК України), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів широкого вжитку через мережу Інтернет. У зв'язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій Підприємець звернувся до податкового органу із запитанням, чи потрібно йому, під час інтернет торгівлі, застосовувати реєстратори розрахункових операцій та програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) при пересиланні товарів покупцям/- фізичним особам через ТОВ "Нова пошта" на умовах післяплати, за умови наступного отримання післяплати від покупця за відправлені товари через ТОВ "Нова Пей" на поточний розрахунковий рахунок Підприємця у форматі IBAN?

З метою надання відповіді на поставлене питання слід зазначити, що Державна податкова служба України на постійній основі надає суб'єктам господарювання індивідуальні податкові консультації, які полягають у тому, що у разі коли споживач (клієнт) замовив товар, не здійснював передоплату за нього, а доставка такого товару здійснюється кур'єрською службою на підставі договору, для доставки покупцю, то у такому випадку РРО застосовується кур'єрською службою, безпосередньо при передачі товару покупцю, а продавець зобов'язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у/передбачених законодавством випадках, продавець зобов'язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов'язкові реквізити.

Поряд із зазначеним зі змісту звернення Підприємця вбачається, що він асоціює ТОВ "Нова пошта" із кур'єрською службою, в той час як, відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ "Нова пошта" та витяг з якого наведено в зверненні, вбачається, що ТОВ "Нова пошта" є експедитором, а не кур'єрською службою, а тому посилання Підприємця на роз'яснення ДПС щодо організації господарських взаємовідносин із кур'єрськими службами не відповідає фактичним обставинам, що наведені у його зверненні.

Також відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб'єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ "Нова Пей", ТОВ "Нова Пей" не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину, укладеного між Платником та Отримувачем.

Таким чином, із технічної точки зору, між Підприємцем як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ТОВ "Нова пошта" та ТОВ "Нова Пей" відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній Підприємцем ситуації між Підприємцем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між Підприємцем та ТОВ "Нова пошта" - надання послуг з організації перевезень відправлень покупцям; між Підприємцем та ТОВ "Нова Пей" - надання послуг з переказу належних йому коштів.

Оскільки, відповідно до наведених вище умов договорів, суб'єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Підприємець (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець) як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг зобов'язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Поряд із зазначеним слід враховувати, що описані Підприємцем способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов'язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас відстрочення та/ або розстрочення платежів як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов'язків продавця та прав покупця, визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Оскільки продаж товарів в кредит передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках Підприємець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати "КРЕДИТ" або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

Дані позиції ДПС є незмінними та сталими, водночас Підприємцю слід враховувати, що з плином часу певні суб'єкти господарювання змінюють способи організації своєї діяльності та взаємовідносин із контрагентами, а тому індивідуальні податкові консультації, на які Підприємець посилається у зверненні, надавались іншим платникам податків з урахуванням фактичних обставин, наведених ними у зверненнях на момент їх складання, та носять виключно індивідуальний характер.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що у описаних Підприємцем у зверненні обставинах застосування РРО, формування та надсилання разом із товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту є обов'язковим щодо усіх договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями.

Видавати або надсилати окремий чек надавачам платіжних послуг, які переказують кошти (ТОВ "Нова Пей", ТОВ "Форпост" в контексті звернення), не потрібно.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.