ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 25.03.2025 р. N 1643/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення Акціонерного товариства (далі - Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно ліцензування зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об'ємом до 60 літрів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального, є розпорядником акцизних складів, має ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, що були отримані відповідно до положень Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 481, втратив чинність 01 січня 2025 року).
Товариство у зверненні зазначає, що відповідно до положень Кодексу та Закону N 481, Товариством зареєстровано акцизні склади та отримано ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на місця зберігання пального, які використовуються для зберігання пального у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів.
Товариство запитує:
1. Чи наявний/відсутній у Товариства обов'язок щодо отримання ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на місця (території) зберігання пального, які використовуються для зберігання пального у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів при умові, що такі території є акцизними складами у відповідності до положень Кодексу?
2. У випадку відсутності законодавчо встановленого обов'язку Товариству щодо отримання ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на місця (території) зберігання пального, які використовуються для зберігання пального у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів при умові, що такі території є акцизними складами у відповідності до положень Кодексу, які дії необхідно вчинити Товариству як розпоряднику акцизного складу для отримання пального у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів від контрагентів? Чи потребує діяльність акцизного складу Товариства, де пальне використовується виключно у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів, та на місця зберігання пального у таких ємностях відсутній законодавчо встановлений обов'язок щодо отримання ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, будь-якого документального підтвердження?
3. У випадку наявності законодавчо встановленого обов'язку Товариства щодо отримання ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на місця (території) зберігання пального, які використовуються для зберігання пального у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів при умові, що такі території є акцизними складами у відповідності до положень Кодексу, яким чином заповнюються графи заяви щодо ліцензії на право зберігання пального (як зазначено у зверненні Товариства рекомендована форма, повідомлення пресслужби ДПС, опубліковано 31 грудня 2024 року о 16:20), а саме в яких пунктах відображати відомості про наявність споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна - об'ємом до 60 літрів включно, що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки?
Щодо питань 1, 3
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року N 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 3817).
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону N 3817:
ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої ст. 1 Закону N 3817).
зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (п. 32 частини першої ст. 1 Закону N 3817);
місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно), які належать суб'єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб'єктом господарювання (п. 49 частини першої ст. 1 Закону N 3817).
Згідно із частиною першою ст. 28 Закону N 3817 зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст. 28 Закону N 3817).
Згідно із частиною третьою ст. 28 Закону N 3817 суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Частиною четвертою ст. 28 Закону N 3817 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
3) суб'єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
Відповідно до частини п'ятої ст. 28 Закону N 3817 суб'єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об'ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Отже, зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Щодо питання 2
Згідно із п. "б" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом, зокрема:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Отже, якщо Товариство використовує пальне виключно для потреб власного споживання у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно, не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, але приміщення (територія), де знаходиться пальне, не відповідає визначеним пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу критеріям щодо невіднесення до акцизного складу (щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження, зберігання пального та обсягів отримання пального протягом календарного року), то таке приміщення або територія є акцизним складом, а Товариство - розпорядником акцизного складу.
Порядок заповнення акцизної накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 року N 729 "Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового" (далі - Порядок N 729).
Згідно із пунктом 26 розділу II Порядку N 729 в акцизній накладній зазначаються реквізити, зокрема, акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне - уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕА РПСЕ).
СЕА РПСЕ забезпечує автоматичний облік, зокрема, обсягів залишків пального в розрізі акцизних складів / акцизних складів пересувних, на які платники податку мають право зареєструвати акцизні накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п. 232.1 ст. 232 Кодексу).
Формою акцизної накладної не передбачено окремої ознаки щодо використання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів (тобто щодо здійснення на акцизному складі діяльності, яка відповідно до Закону N 3817 не ліцензується).
Отже, для забезпечення отримання на акцизний склад пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів, Товариство, як розпорядник акцизного складу, може звернутися до ДПС із заявою (у довільній формі) щодо здійснення його зберігання у такій тарі.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.