Щодо подання господарюючими субєктами України, проведення аудиту яких є обовязковим, до податкових органів фінансової звітності разом з аудиторським висновком

Національний банк України розглянув Ваш лист N 2-372 від 10.10.2005 стосовно необхідності подання господарюючими суб'єктами України, проведення аудиту яких є обов'язковим, до податкових органів фінансової звітності разом з аудиторським висновком і повідомляє таке.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про Національний банк України" банки зобов'язані подавати Національному банку України фінансову і статистичну звітність щодо роботи банку. При цьому фінансова звітність банків, що подається до Національного банку України, щорічно перевіряється аудитором.

Методологічно та організаційно-фінансова звітність є невід'ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку і виступає кінцевим етапом облікового циклу, що зумовлює органічну єдність показників, які в ній формуються. Разом з тим, звітність підприємства не вичерпується тільки фінансовою. Крім неї, існують статистична, податкова, оперативна та інші види звітності.

Для забезпечення сприйняття даних фінансових звітів підприємству необхідно розкривати облікову інформацію наступним чином:

1. Фінансові звіти;

2. Інші звіти:

а) статистичні;

б) податкові;

3. Управлінські звіти.

Перші дві групи звітів у всіх країнах регламентуються на законодавчому рівні відповідними законами, інструкціями, методичними рекомендаціями, стандартами, у цих же документах зазначаються окремі вимоги щодо інформації, яка повинна бути обов'язково відображена.

Пунктами 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99 (із змінами), зазначено, що фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб. Фінансова звітність забезпечує, в основному, інформаційні потреби користувачів щодо:

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання.

Одночасно маємо зазначити, що бухгалтерський облік та оподаткування мають різні цілі та регулюються різними законодавчими актами.

Визначення сум податків і контроль за їх сплатою здійснюються з суворим додержанням чинного податкового кодексу. Бухгалтерський облік повинен дати реальну картину фінансового стану підприємства та результатів його діяльності незалежно від правил та вимог податкового законодавства. Наслідками цього є різниці у визначенні активів, зобов'язань, статей доходів та витрат підприємства, в результаті - відмінність між обліковим та оподатковуваним прибутком.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів, зокрема банки, зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з чинним законодавством до компетенції Національного банку України не віднесено жодних питань у сфері оподаткування, у тому числі стосовно порядку подання податкової звітності.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України надає роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків.