Про надання індивідуальної податкової консультації щодо зазначення КВЕД у заяві на право зберігання пального

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянула запит Товариства на надання індивідуальної податкової консультації щодо зазначення КВЕД у заяві на право зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що основним видом діяльності є: 23 99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. Для здійснення основного виду діяльності підприємство використовує транспортні засоби, відповідно закуповує пальне для їх заправки у зв'язку з чим Товариство на виконання вимог законодавства зобов'язане отримати ліцензію на право зберігання пального.

Крім цього, листом ДФС від 30.05.2019 р. N 17014/7/99-99-12-01-01-17 (далі - Лист ДФС) передбачено форму "Заява щодо ліцензії на право зберігання пального", яку розроблено для програмного забезпечення "Ліцензування пального" в даній заяві, а саме у п. 7 необхідно зазначити КВЕД та його назву.

Товариство цікавить відповідь на запитання:

Чи вірно Товариство зрозуміло, що у п. 7 Заяви щодо ліцензії на право зберігання пального необхідно зазначити основний вид діяльності підприємства, оскільки чинним законодавством не передбачено такого виду діяльності, як "зберігання пального"?

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).

З метою реалізації державної політики про надання адміністративних послуг у сфері ліцензування в електронному вигляді та здійснення заходів щодо автоматизованого наповнення і ведення реєстрів ліцензій ДПС розроблено відповідне програмне забезпечення.

Також, повідомляємо, що зразок заяви зазначений у Листі ДФС пропонується з метою уникнення складнощів у суб'єктів господарювання при їх складанні та мають виключно рекомендаційний характер.

Крім цього, КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов'язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ. (Наказ Держспоживстандарту України 11.10.2010 р. N 457).

Законом N 481 не встановлені вимоги щодо наявності в реєстраційних даних суб'єкта господарювання певних кодів КВЕД.

Згідно з статті 18 Закону N 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова, консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.