Про розгляд звернення

Державна митна служба України розглянула Ваше звернення від 19.02.2023 '…' і повідомляє.

Статтею 1 Додатка C до Конвенції про тимчасове ввезення, ратифікованої Законом України від 24 березня 2004 року № 1661-IV, встановлено:

§ комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів;

§ приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.

З огляду на викладене та вимоги пунктів 59, 60 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі – Кодекс) транспортні засоби підприємств, які не використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного транспортування вантажів, вважаються транспортними засобами особистого користування.

Крім того, відповідно до Кодексу товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (пункт 57 частини першої статті 4 Кодексу). Тобто, товарами є, зокрема, транспортні засоби особистого користування.

Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов’язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Кодексом (частина перша статті 266 Кодексу).

Особливості тимчасового вивезення громадянами транспортних засобів особистого користування регулюються, зокрема, статтями 116, 372 Кодексу:

§ строк тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зазначений митний режим (частина перша статті 116 Кодексу);

§ тимчасове вивезення транспортних засобів особистого користування здійснюється без надання зобов’язання про зворотне ввезення (частина друга статті 372 Кодексу);

§ зобов’язання щодо зворотного ввезення товарів, які тимчасово вивозяться за межі митної території України і сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, може надаватися за бажанням громадянина (частина четверта статті 372 Кодексу).

Питання пропуску через державний кордон автомобільних транспортних засобів врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 451 "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними".

Статтею 472 Кодексу передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З огляду на викладене вище, у разі недекларування транспортного засобу, який належить юридичній особі – резиденту та переміщується засновником такої особи через митний кордон України у службових цілях або для особистих потреб, розглядається питання щодо наявності в діях такої особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 472 Кодексу.