Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з надання послуг у межах договору суборенди земельної ділянки

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операції з надання послуг у межах договору суборенди земельної ділянки та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно зі статтею 4 Закону України від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі"(далі - Закон N 161) орендодавцями земельних ділянок що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (стаття 5 Закону N 161).

Відповідно до статті 8 Закону N 161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).

Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 розділу XIII ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи зазначене, операція з передачі земельних ділянок в оренду (суборенду) є операцією з постачання послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20 відсотків.

Водночас відповідно до підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо кошти за такі послуги у повному обсязі сплачуються безпосередньо на відповідні рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений нормами підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, застосовується до операції з постачання послуг з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок за умови одночасного виконання таких вимог:

в оренду (суборенду) повинні передаватися лише земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, тобто земельні ділянки державної або комунальної власності;

орендна плата повинна бути перерахована орендарем (суборендарем) безпосередньо на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі невиконання вказаних умов вартість наданих послуг у межах договору оренди (суборенди) (орендна плата) є об'єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20 відсотків.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 розділу І ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультації має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.