Щодо бухгалтерського обліку операцій за коштами, отриманими за надання послуг медичного страхування

Державне казначейство України на лист <...> повідомляє наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування" медичне страхування (безперервне страхування здоров'я) є одним із видів добровільного страхування.

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Статтею 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, відповідно до цього договору страхову виплату у вигляді коштів та/або медичних препаратів має отримати страхувальник або особа, на користь якої укладено договір страхувальником.

Разом з тим, у Переліку платник послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 р. N 1138, послуги на медичне обслуговування за договорами із суб'єктами господарювання, страховими організаціями (в тому числі з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) передбачені як один з видів платних послуг.

Відповідно до глави 52 розділу II "Загальні положення про договір" Цивільного кодексу України (далі - Цивільний кодекс), взаємовідносини між лікувальним закладом і страховиком регулюються договором, який укладається у письмовій формі та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією з таких умов є визначення Порядку розрахунків за надані послуги та їх документування.

Зазначені послуги відносяться до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. N 659.

Відображення у бухгалтерському обліку операцій за коштами, отриманими за надання послуг, здійснюється відповідно до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. N 61 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 р. за N 497/4718.