ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 17.03.2025 р. N 1460/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II ПКУ, повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є суб'єктом господарювання, яке здійснює господарську діяльність у сфері оптової торгівлі будівельними матеріалами, виробництва сухих будівельних сумішей) та у сфері транспорту, а саме перевезення вантажним автомобільним транспортом великогабаритних та великовагових вантажів у міжнародному сполученні.
Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо обов'язку здійснювати розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях у відповідності до статті 199 розділу V ПКУ у разі здійснення Товариством оподатковуваних операцій за ставками 20 % та 0 %.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах 20, 0 і 7 відс.
Підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання, зокрема, послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково · ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Платник податку зобов'язаний застосовувати норми статті 199 розділу V ПКУ у разі, якщо придбані товари/послуги використовуються частково в оподатковуваних, а частково - в неоподатковуваних ПДВ операціях такого платника податку.
Якщо придбані з ПДВ товари/послуги, зазначені у відповідній податковій накладній, призначаються для використання (використовуються) виключно в оподатковуваних ПДВ операціях, то податкові зобов'язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ за такими товарами/послугами не нараховуються.
Інших методів поділу обсягів товарів/послуг між оподатковуваними і неоподатковуваними ПДВ операціями нормами ПКУ не передбачено.
Оскільки режим застосування нульової ставки не є тотожним режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість, не здійснюється.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).