Щодо подання документів до органів фіскальної служби при здійсненні іноземної інвестиції шляхом внесення до статутного капіталу юридичної особи вантажних автомобілів і оподаткування цієї господарської операції

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо подання документів до органів фіскальної служби при здійсненні іноземної інвестиції шляхом внесення до статутного капіталу юридичної особи вантажних автомобілів і оподаткування цієї господарської операції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

До питання 1.

Міністерством фінансів України видано наказ від 23.09.2016 р. N 838 про те, що у відповідності до п. 4 розділу II Закону України від 31 травня 2016 року N 1390-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій", втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 29.06.2005 р. N 238 "Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність".

Таким чином, на сьогодні не має норм чинного законодавства, які б визначи ли порядок інформування в будь-який спосіб органів ДФС щодо здійснення іноземних інвестицій шляхом внесення до статутного капіталу основних фондів.

До питання 2.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та зе її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Податкові різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на які збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду визначено пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу. Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 цього Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Отже, у разі якщо операції із збільшення статутного капіталу шляхом внесення іноземних інвестицій у вигляді основних засобів підпадають під визначення контрольованих, то по таким операціям може виникати різниця, визначена у пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Слід зазначити, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пп. "в" пп. 185.1 п. 185 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення товарів на митну територію України.

Відповідно до пп. "б" п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Кодексу базою оподаткування ПДВ для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Таким чином, операція із ввезення основних фондів на митну територію України з метою подальшого внесення їх до статутного фонду юридичної особи - резидента є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню за основною ставкою.

Отже, при ввезенні основних фондів на митну територію України особа, що здійснила таке ввезення, зобов'язана сплатити податкові зобов'язання з ПДВ, визначені за такою операцією відповідно до п. 187.8 ст. 187 та п. 190.1 ст. 190 розділу V Кодексу.

Суми ПДВ, які були сплачені до бюджету при розмитненні ввезених на митну територію України необоротних активів, у тому числі і тих, що ввозяться як внесок до статутного фонду, платник податку відповідно до ст. 198 Кодексу має право включити до складу податкового кредиту на підставі належним чином оформлених митних декларацій.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.