Про прийняття фінансових гарантій після набрання чинності Митним кодексом України

Міндоходів отримано лист Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з питанням щодо підстав прийняття митницями фінансових гарантій забезпечення виконання зобов'язань зі сплати митних платежів з 01.06.2012, коли набрав чинності Митний кодекс України (далі - МКУ), від юридичних осіб, не включених до реєстру гарантів у відповідності до ст. 314 МКУ .

Для врахування інформуємо, що станом на 01.06.2012 Держмитслужба України мала чинні угоди про надання фінансових гарантій митним органам щодо обов'язкової доставки товарів в митницю призначення з КТ "Донтрансгарант і компанія", ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс", КТ "Бізнес Гарант", ПАТ "Комерційний Банк "Хрещатик", ПАТ Комерційний банк "Приватбанк".

З набранням чинності МКУ Держмитслужбою України була розпочата робота щодо приведення договірних стосунків у відповідність до його вимог. Зокрема, сторонам вказаних вище угод було запропоновано підтвердити відповідність критеріям, визначеним ст. 314 МКУ , для подальшого підписання нових угод та формування реєстру гарантів.

За результатами проведеної роботи КТ "Донтрансгарант і компанія", ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс", КТ "Бізнес Гарант" свою відповідність встановленим МКУ критеріям підтвердили, з ними укладено нові угоди та включено їх до реєстру гарантів.

Слід враховувати, що єдиною умовою здійснення діяльності гаранта є відповідність юридичної особи критеріям, визначеним ст. 314 МКУ . Таким чином підтвердження підприємствами відповідності цим критеріям свідчить про дотримання вимог МКУ при прийнятті від них фінансових гарантій.

У період з 01.06.2012 до моменту укладення нових угод та включення підприємств до реєстру гарантів з метою гарантування зобов'язань зі сплати митних платежів при переміщенні товарів застосовувались чинні угоди Держмитслужби України.

Обґрунтованість рішення Держмитслужби України про необхідність не припиняти договірні стосунки, а приводити їх у відповідність до нових вимог законодавства підтверджується висновками Верховного Суду України, зробленими у постанові від 13.10.2009 № 09/209, винесеній за результатами розгляду публічно-правового спору, який виник з приводу виконання договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін щодо реалізації владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін договору.

Згідно із зазначеними висновками адміністративний спір повинен вирішуватись на підставі аналогії права, виходячи з його конституційних принципів і загальних засад.

Договором є домовленість двох або більше сторін, на підставі якої виникають зобов'язальні правовідносини відповідної правової природи. Права та обов'язки сторін, обумовлені договором, складають його зміст і повинні дотримуватись сторонами.

Уклавши договір незалежно від його правової природи, сторони зв'язані умовами його виконання, а право сторони на отримання виконання згідно договору підлягає захисту судом.