Щодо розрахунку лікарняних, якщо у розрахунковому періоді відпустка без збереження заробітної плати

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула ваше звернення щодо обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку матеріального забезпечення та повідомляє.

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 (далі - Порядок), середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України "Про відпустки" від 15.11.96 N 504 (далі - Закон N 504), Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Так, Закон N 504 встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Цим Законом передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам через суб'єктивне право, яке належить їм за законом, тобто в обов'язковому порядку, і відпусток, які надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника) із визначенням їх термінів (статті 25 та 26 Закону).

Статтею 28 Закону N 504 передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Також пунктом 6 -6 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 N 719 передбачено право керівників центральних органів виконавчої влади, визначених у абзаці першому цього пункту, у межах бюджетних призначень без згоди працівників надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. Така норма передбачена і на 2015. Так, згідно із пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 N 76, надано право керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою) у межах бюджетних призначень без згоди працівників надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. При цьому, положення статті 26 Закону N 504 (у частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати) не застосовуються.

Отже, враховуючи зазначене, до відпусток без збереження заробітної плати, які є поважною причиною, відносяться лише відпустки, надані згідно із статтями 25 та 26 Закону N 504, пунктом 6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 N 719 та пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 N 76.