Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій

Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом товариство здійснює роздрібну торгівлю нафтопродуктами та супутніми продовольчими і непродовольчими товарами через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС) і планує надавати послуги мобільного харчування на АЗС дистанційним способом, оплата за які буде здійснюватись через мережу Інтернет.

Товариство планує надавати покупцям доступ до перегляду та вибору готових страв в мережі Інтернет. Якщо споживач замовляє товар (послугу) і розрахунок за товар (послугу) здійснюється із застосуванням електронного платіжного засобу (далі - ЕПЗ) за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) така операція товариством проводиться із застосовується РРО та видачею споживачу розрахункового документа встановленої форми.

Чи правильно товариство оформлює фіскальний чек РРО - під час фізичного відпуску (передачі) товару покупцю на АЗС?

Законом України від 06 липня 1995 N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону N 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з пп. 1 і 2 ст. 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію"(далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону N 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом N 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону N 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Відповідно до ст. 25 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон N 2346) для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися ЕПЗ, як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно зі ст. 30 Закону N 2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Банк отримувача у разі надходження суми переказу протягом операційного дня, зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день, або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі, або в документі на переказ готівки.

Тобто, у разі замовлення покупцями готових страв через мережу Інтернет на сайті підприємства, оплата яких буде здійснюватись із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем в мережі Інтернет, а отримуватись страви покупцем будуть на відповідній АЗС, фіскальний касовий чек слід друкувати на РРО та видавати покупцю у момент фізичного відпуску замовлених страв на АЗС, незалежно від часу ініціювання покупцем переказу коштів підприємству та часу зарахування суми переказу на рахунок підприємства.

Як приклад, схожа ситуація відбувається із заправкою пальним на АЗС за попередньо оплаченими талонами на пальне, коли фіскальний касовий чек на пальне друкується на РРО та видається покупцю у момент фізичної заправки автомобіля, хоча талони на певну марку пального були оплачені раніше.

Чи правильно формувати податкові зобов'язання з ПДВ за першою подією - датою надходження від покупця на розрахунковий рахунок товариства готівкових коштів, сплачених через Інтернет за товар (послугу)?

При замовленні споживачем страв через мережу Інтернет дистанційним способом на сайті підприємства та їх оплатою ЕПЗ через платіжні системи формування і друк касового чеку РРО відбувається під час фізичного отримання покупцем замовлених страв, а готівкові кошти зараховуються банком отримувача на його рахунок протягом операційного дня.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.4, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Отже, за операцією платника ПДВ з постачання товарів/послуг податкові зобов'язання з ПДВ визначаються відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу за правилом "першої події", незалежно від механізму перерахування коштів як оплати вартості таких товарів/послуг.

При цьому правомірність визначення платником ПДВ податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг може бути встановлена під час проведення контрольно-перевірочних заходів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.