ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| 13.12.2011 | № 2а-13012/11/2670 |
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуюча суддя Власенкова О.О., судді - Бояринцева М.А. та Патратій О.В., у порядку письмового провадження розглянув та вирішив адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2011 року № 341.
Позивач звернуся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати дії Кабінету Міністрів України незаконними та скасувати постанову від 4 квітня 2011 року № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
Водночас просив розглядати справу за його відсутності в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України "не відповідає Конституції України та законам України", цією постановою "порушено мій інтерес як громадянина України, адже постанова є нормативно-правовим актом і поширюється та діє на всій території України, а я не бажаю жити в такій країні, де Конституцію та закони України порушують на найвищому рівні, тому і звертаюсь до суду для захисту мого інтересу.".
Представник відповідача в судовому засіданні та в письмових поясненнях щодо позову заперечив, просив відмовити у задоволені позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.
Згідно зі статтею 171 КАС України відповідачем забезпечено опублікування оголошення про відкриття провадження у цій адміністративній справі, а тому вважається, що усі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
Беручи до уваги клопотання позивача, що не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні, 6 грудня 2011 року суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Ознайомившись з матеріалами справи, Окружний адміністративний суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Кабінетом Міністрів України 4 квітня 2011 року видано постанову № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".
Оскаржувана постанова видана Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги особам, на яких поширюється чинність Законів "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" в межах бюджетних асигнувань, що затверджені Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки обмежує розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що порушує "інтерес" позивача як громадянина України.
Однак, суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 113 та статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, здійснює внутрішню політику держави, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Статтею 117 Конституції України, якій кореспондує стаття 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Частинами 2, 3 статті 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України, акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 171 КАС України встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно правових актів, яким є оскаржувана постанова Кабінету Міністрів України.
Відповідно до положень частини 1 цієї статті у справах щодо оскарження нормативно-правових актів адміністративний суд перевіряє законність постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України. Якщо в процесі розгляду справи виявлено незаконність нормативно-правового акту чи окремих його положень, суд визнає такий акт чи окремі його положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Під час розгляду цієї справи суд ухвалою про оголошення перерви від 16 листопада 2011 року витребовував у позивача належні докази щодо застосування до нього оскаржуваної постанови, а також докази того, що він має право оскаржити згадану постанову Кабінету Міністрів України.
Проте вимоги ухвали суду позивачем не виконані, доказів не надано.
У пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що судам слід мати на увазі, що за правилами частини 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.
Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).
Беручи до уваги відсутність доказів на підтвердження того, що позивач є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано оскаржувану постанову Кабінету Міністрів України, суд не вбачає підстав проводити перевірку оскаржуваної постанови Кабінету Міністрів України на предмет її законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України , та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185 - 187 КАС України .
| Головуюча суддя | О.О. Власенкова |
| Судді: | М.А. Бояринцева О.В. Патратій |
( Текст взято з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/ )