Щодо нарахування амортизації в податковому обліку на основні засоби, які знаходяться на окупованих територіях

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо нарахування амортизації в податковому обліку на основні засоби, які знаходяться на окупованих територіях, якщо в бухгалтерському обліку нарахування амортизації не здійснюється у зв'язку з нульовою вартістю цих активів, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі - Податковий кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є власником парку залізничних вагонів, які обліковуються на балансі Товариства як основні засоби. Після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 російських військ на територію України частина залізничних вагонів опинилась на тимчасово окупованих територіях. Стан даного майна на теперішній час невідомий (зруйноване/пошкоджене/непошкоджене).

У зв'язку з неможливістю доступу внаслідок тимчасової окупації території до таких активів, призначених для використання у господарській діяльності Товариства, у бухгалтерському обліку проведено зменшення корисності даних активів до нульової вартості. Нарахування амортизації згідно з бухгалтерським та податковим обліком призупинено.

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати роз'яснення з такого питання:

чи має право Товариство нараховувати амортизацію в податковому обліку у порядку, встановленому пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу, на вартість основних засобів, призначених для використання у господарській діяльності, якщо в бухгалтерському обліку нарахування амортизації фактично не здійснюється у зв'язку із нульовою вартістю активів?

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" (далі - Закон №996)).

Таким чином, питання бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, а також щодо відповідних підтвердних документів у частині методології такого обліку належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що на запит Державної податкової служби України стосовно питань, пов'язаних з порядком бухгалтерського обліку майна, яке фактично перебуває на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, списання знищеного або зіпсованого майна у зв'язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України надано роз'яснення листом від 10.10.2022 №41010-06-62/23254.

Як зазначено у вказаному роз'ясненні Міністерства фінансів України, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію своїх активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша статті 10 Закону №996).

Для дотримання порядку проведення інвентаризації слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, а також Порядком подання фінансової звітності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419.

Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених Податковим кодексом.

При нарахуванні амортизації згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу.

Відповідно до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Водночас згідно з підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацією або інші поліпшення.

Терміни "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У разі якщо платник податку на прибуток до моменту настання умов доступу до необоротних активів (основних засобів) за результатами оцінки негативного впливу змін в економічному і правовому середовищі визначає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, якщо основні засоби, призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток, знаходяться на тимчасово окупованій території та нарахування амортизації таких основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку припинено у зв'язку зі зменшенням їх корисності до нульової вартості, то платник податку на прибуток має право нараховувати амортизацію зазначених основних засобів у податковому обліку у порядку, встановленому пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу.

При цьому повідомляємо, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.