Про визнання недійсною та незаконною постанови № 1184 від 14 листопада 2011 року "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади"

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого судді Весельської Т.Ф., суддів - Малиніна В.В., Ситникова О.Ф. (за участю: секретаря - Прокопчук Н.В., представника позивача - Маловичка С.П., представника відповідача - Опанасенка А.В.), провівши у відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України до Кабінету Міністрів України про визнання недійсною та незаконною постанови № 1184 від 14 листопада 2011 року "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади" в частині, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, до якої приєдналися Рівненська, Черкаська, Одеська, Чернівецька, Вінницька обласні та Кримська республіканська організації профспілок працівників охорони здоров'я України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 січня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, -

У червні 2012 року Донецька обласна організація профспілки працівників охорони здоров'я України пред'явила в суді позов до Кабінету Міністрів України, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсними та незаконними пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2011 року № 1184 "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади" в частині, якою Міністерству охорони здоров'я доручено вжити заходи з ліквідації бюджетних установ та підприємств, працівники яких здійснюють функції, передбачені положеннями про центральні органи виконавчої влади, та пункт 5 цієї постанови Уряду України, згідно з яким Міністерству охорони здоров'я разом з Держсанепідслужбою доручено забезпечити щоквартальне скорочення у 2012 році не менше 6 тисяч працівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які функціонують у системі Міністерства охорони здоров'я, до досягнення затвердженої цією постановою граничної чисельності працівників територіальних органів Держсанепідслужби; визнати недійсною та незаконною частину додатка до цієї постанови (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1050), яким на 1 січня 2013 року визначено граничну чисельність працівників Держсанепідслужби 7500, у тому числі державних службовців - 2500.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 січня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду.

У касаційній скарзі Донецька обласна організація профспілок працівників охорони здоров'я України, до якої приєдналися Рівненська, Черкаська, Одеська, Чернівецька, Вінницька обласні та Кримська республіканська організації профспілок працівників охорони здоров'я України, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового - про задоволення позовних вимог.

Кабінет Міністрів України не скористався своїм правом, як сторони у справі, подати заперечення на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

В касаційному порядку переглядається лише ухвала апеляційного суду, яка має процесуальний характер. Касаційне ж провадження відносно постанови суду першої інстанції відкрите помилково та підлягає закриттю.

Судами встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2011 року № 1184 "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади" у частині, яка оскаржується, Міністерству охорони здоров'я України було доручено вжити заходи з ліквідації бюджетних установ та підприємств, працівники яких здійснюють функції, передбачені положеннями про центральні органи виконавчої влади, а також забезпечити разом з Держсанепідслужбою щоквартальне скорочення у 2012 році не менше ніж 6 тисяч працівників установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які функціонують у системі Міністерства охорони здоров'я, до досягнення затвердженої цією постановою граничної чисельності працівників територіальних органів Держсанепідслужби. Згідно з додатком до згаданої постанови (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1050), на 1 січня 2013 року граничну чисельність працівників Держсанепідслужби встановлено на рівні 7500 осіб, у тому числі державних службовців - 2500.

Дана постанова Уряду України є нормативно-правовим актом, оскільки нею встановлюються загальні правила поведінки, її положення поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на багаторазове застосування. Тож позивач став суб'єктом правовідносин, врегульованих зазначеним нормативно-правовим актом, з моменту його оприлюднення. З цього ж часу розпочався перебіг строку на його оскарження, у разі незгоди, в судовому порядку.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" (зі змінами та доповненнями; далі - Указ № 503/97) визначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо тільки більш пізній строк набрання чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

В силу статті 1 Указу № 503/97 офіційними друкованими виданнями є, зокрема, газета "Урядовий кур'єр" та "Офіційний вісник України".

З огляду на те, що спірна постанова Уряду України була опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" 24 листопада 2011 року, а позивач оскаржив її лише 9 червня 2012 року, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про пропущення ним без поважних причин шестимісячного строку для звернення до суду з адміністративним позовом.

Доводи касаційної скарги Донецької обласної організації профспілок працівників охорони здоров'я України про те, що перебіг строку звернення до суду розпочався з дня отримання нею, як передплатником, іншого офіційного друкованого видання - "Офіційного вісника України", яким є 16 грудня 2011 року, правильності висновків апеляційного суду не спростовують, оскільки, відповідно до частини другої статті 6 Указу № 503/97 нормативно-правовий акт, у разі неодночасного опублікування в газеті "Урядовий кур'єр" та "Офіційному віснику України", набирає чинності після опублікування в тому із вказаних офіційних видань, де його опубліковано раніше.

Оскільки мотиви касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, підстави для скасування постановленої ним ухвали відсутні, а тому, відповідно до статті 224 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, до якої приєдналися Рівненська, Черкаська, Одеська, Чернівецька, Вінницька обласні та Кримська республіканська організації профспілок працівників охорони здоров'я України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року - без змін.

Касаційне провадження відносно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 січня 2013 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.