Щодо застосування окремих положень Податкового кодексу України

Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 20.09.2018 № 2756/4/99-99-15-02-09-13 щодо висловлення позиції стосовно віднесення нарахування (виплати) дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів до операцій, що підпадають під визначення контрольованих, як таких, що впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток, і повідомляє.

Виплата дивідендів відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) є розподілом частини чистого прибутку, розрахованого платником податку за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до підпункту 57.1-1.2 пункту 57.1-1 статті 57 Кодексу емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Як визначено підпунктом 134.1.3 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток є дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу.

Дивіденди, які сплачуються резидентом на користь нерезидента, включено до доходів нерезидентів із джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно положень пункту 141.4 статті 141 Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином виплата платником податку на прибуток дивідендів в грошовій формі на користь нерезидентів не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток такого платника.

Також зазначаємо, що віднесення операції до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу "витягнутої руки" із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених пунктом 39.3 статті 39 Кодексу.

Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу "витягнутої руки", визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.

Крім того, зважаючи на те, що законодавство щодо виплати дивідендів платником податку на прибуток на користь нерезидентів не змінювалося з моменту запровадження контролю за трансфертним ціноутворенням, визнання зазначених операцій контрольованими за підсумками 2017 року та необхідність їх відображення у звіті про контрольовані операції за цей період призведе до необхідності (можливості) застосування до платників податків штрафної санкції у розмірі 1 відсотка сум контрольованих операцій, незадекларованих у поданих звітах про контрольовані операції за попередні звітні періоди, починаючи з 2014 року, що передбачено пунктом 120.3 статті 120 Кодексу.

Крім того, у разі досягнення вартісних критеріїв визнання операції контрольованою, передбачених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, до платників податків будуть застосовані штрафні санкції у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за неподання звіту про контрольовані операції.

Зазначене не сприятиме налагодженню конструктивної співпраці з платниками податків, а також може призвести до численних судових спорів.

Враховуючи викладене, Міністерство фінансів України вважає недоцільним визнання контрольованими операцій з нарахування (виплати) дивідендів у грошовій формі платником податку на прибуток на користь нерезидентів.